Палеогеоморфологія — Вікіпедія
Частина серії статей на тему: |
Географія |
---|
Гігантські брижі течії — сліди прориву прадавніх льодовикових озер |
Інше |
Шаблони • Категорія • Портал |
Палеогеоморфологія (англ. palaeogeomorphology, нім. Paläogeomorphologie f) — галузь палеогеографії, що вивчає рельєф минулих геологічних епох, генезис, вік, історію й закономірності його розвитку[1].
Розрізняють палеогеоморфологію:
- загальну,
- регіональну,
- прикладну.
Палеогеоморфологія формувалась із середини XX століття[2]. В УРСР палеогеоморфологію детально досліджував доктор географічних наук Василь Галицький.
Відновлення палеорельєфу здійснюється шляхом вивчення рельєфу контактних поверхонь розмиву всередині осадових утворень, а також за допомогою корелятивних відкладів[2].
- ↑ Палеогеоморфологія // Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.
- ↑ а б Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
- Палеогеоморфологія: навч. посіб. / І. Сіренко, М. Іваник ; М-во освіти і науки, молоді та спорту України, Львів. нац. ун-т ім. І. Франка. — Л. : Вид. центр ЛНУ, 2011. — 432 с. : іл. — Бібліогр.: с. 422—424 (38 назв). — ISBN 978-966-613-905-7
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
Це незавершена стаття з геоморфології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |