Регіоналістика — Вікіпедія

Частина серії статей на тему:
Географія
Регіони України
Фізична Біогеографія Зоогеографія • Фітогеографія Ґрунтів / Ґрунтознавство Геоморфологія / Геологія Берегознавство Геодезія Геофізика Геохімія Гідрологія Суходолу (Болотознавство • Лімнологія • Потамологія) • Океанологія (Океанографія) Кріологія Геокріологія • Гляціологія Землезнавство / Геонауки Кліматологія / Метеорологія Ландшафтознавство Палеогеографія ~геоморфологія • ~гляціологія • ~кліматологія • Четвертинна геологія
Суспільна Антропогеографія Гуманітарна Імажинальна Культурна Етногеографія • Релігійна • Спортивна Населення / Демографія Геоурбаністика Поведінкова Політична Геополітика • Геоекономіка • Електоральна Регіональна Світового господарства / Економічна Аграрна • Індустріальна • Сфери послуг • Транспортна Соціальна
Інтегральна Геоекологія Енвайронментологія Ландшафтна архітектура • ~ екологія • Менеджмент • Охорона природи • Природокористування Історична Хроногеографія Картографія / Топографія Країнознавство Теоретична географія
Прикладна Військова Інженерна Конструктивна Космічна Медична Меліоративна Радикальна Рекреаційна Феміністична
Засоби та методи Геоінформатика / Геоматематика ГІС Геоматика Геомоделювання Геостатистика Геохронологія Космічна географія ДЗЗ • Супутникова навігація • Фотограмметрія Аналіз Просторовий • Системний • Якісний
Історія науки Відкриття Доба великих географічних відкриттів Хронологія Географи Мандрівники Географічний детермінізм Історична картографія Наукові школи
Інше Міжнародна олімпіада Освіта Шкільна • Вища • Геофаки Товариства
Шаблони • Категорія • Портал
п о р

Регіоналістика — міждисциплінарна наука, що вивчає об'єктивні процеси регіоналізації (географічної, політичної, економічної, культурної). Особливу увагу приділяє вивченню регіоналізації міжнародних відносин під впливом факторів глобалізації. Засновником регіональної науки (регіоналістики) є американський економіст і географ Волтер Айзард, який у своїй фундаментальній праці намітив трансформацію регіональної економіки в регіоналістику за рахунок розширення базисних факторів, не тільки економічних, але й політичних, соціальних і екологічних. Першим кроком на цьому шляху стало розроблення еколого-економічного підходу до регіональних досліджень.

Регіоналістика відображує синтез підходів різних наук до регіональних досліджень. На думку географа А. Г. Ісаченка, регіоналістика замислювалася як вчення, що об'єднує такі напрямки:

• Районістика, предметом якої, за задумом засновників, повинна служити розробка загальних принципів і методів систематизації шляхом районування.
• Регіонознавство за задумом його ініціаторів має вивчати специфіку розвитку цілісних регіонів у найрізноманітніших аспектах — від природних до етноконфесійних.
• а також ряд інших напрямків в науках, що мають справу з районуванням і вивченням районів.

З метою системного вивчення проблем регіональної та локальної історії, історичної урбаністики, мікроісторії в 2006 р. в Інституті історії України НАН України був створений Сектор теоретико-методологічних проблем історичної регіоналістики. Його очолила доктор історичних наук Ярослава Верменич.

1 травня 2012 р. на базі відділу регіональних проблем історії України та сектора теоретико-методологічних проблем історичної регіоналістики було утворено відділ історичної регіоналістики^[1].

• Міжнародна асоціація регіональної науки

• Деркач Н. Ю. Регіоналістика // Фармацевтична енциклопедія
• Верменич Я. В. Регіоналістика історична // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 165. — ISBN 978-966-00-1290-5.
• Верменич Я. В. Історико-географічний регіон // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2024. — ISBN 966-02-2074-X.
• Вступ до міжнародного регіонознавства: навчальний посібник / М. С. Дорошко, П. М. Ігнатьєв, Р. А. Кривонос та ін.; за ред. М. С. Дорошка. — К.: ВПЦ "Київський університет, 2018. — 247 с.

1. Гайдук В., Кучеренко Т., Михальченко М. Україна у регіональному вимірі: проблеми та перспективи. — Донецьк, 2002.
2. Регіонознавство: підручник / [В. В. Копійка, В. П. Крижанівський, М. С. Дорошко та ін.]. — К. : Київський ун-т, 2014. — 642 с. — ISBN 966-439-704-6.
3. Романюк С. А. Політика регіонального розвитку: сучасний стан і нові можливості: регіональні дослідження. — Київ, 2001.
4. Суспільна географія: у 2 кн. Кн. 2. Проблеми українознавства, регіоналістики і краєзнавства / О. Шаблій; Львів. нац. ун-т ім. І. Франка. — Львів, 2015. — 705 c.
5. Изард У. Методы регионального анализа. — М.: Прогресс, 1966. — 660 с.
6. Дергачев В. А., Вардомский Л. Б. Регионоведение.^{[недоступне посилання з червня 2019]} Второе издание. — М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2010.
7. Дергачев В. А. Регионалистика. Электронное издание на CD, 2008. ISBN 966-02-3718-9
8. Исаченко А. Г. Теория и методология географической науки. — М.: Академия, 2004. — 400 с.
9. Плешакова М. В., Дробышев Д. С. Регионалистика / ВолгГТУ. — Волгоград: Учебное пособие, 2005. — 182 с.

• Регіональний підхід // Лексикон загального та порівняльного літературознавства / голова ред. А. Волков. — Чернівці : Золоті литаври, 2001. — С. 472. — 634 с.

Це незавершена стаття з географії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.