Парастас — Вікіпедія

Парастас (від грец. Παράστᾰσις — стояння поруч) або Велика панахида — заупокійна Всенічна — заупокійне богослужіння за всіма спочилими християнами, що здійснюється на всенічному бдінні батьківських субот (служиться ввечері у п'ятницю).

Відрізняється від звичайної панахиди (яка є скороченим парастасом) тим, що на ньому співаються непорочні (17-а кафизма) і повний канон «Воду пройшовши» (поміщений в Октоїху, глас 8, в суботу).

Існує благочестива традиція здійснювати парастас удома мирським чином у поминальні дні (3-й, 9-й, 40-й та інші)^[1].

Парастасом на Буковині називають також поминки після похорону.

• Парастас // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1962. — Т. 5, кн. X : Літери Ол — Пер. — С. 1297. — 1000 екз.
• ЧИН ВЕЛИКОЇ ПАНАХИДИ, АБО ПАРАСТАСУ // Літургійні переклади УГКЦ

1. ↑ Парастас. azbyka.ru (ru-RU) . Процитовано 28 серпня 2019.

Це незавершена стаття про релігію. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.