Пасічник Микола Іванович — Вікіпедія

У Вікіпедії є статті про інших людей із таким прізвищем: Пасічник.
Пасічник Микола Іванович
Микола Пасічник
Народився16 грудня 1958(1958-12-16) (65 років)
Нарцизівка, Липовецький район, Вінницька область, Українська РСР, СРСР
ГромадянствоУкраїна Україна
Національністьукраїнець
Місце проживанням. Липовець Вінницька область
ДіяльністьУкраїнська література
Відомий завдякипоет, сатирик
Alma materВДПУ
ЧленствоНаціональна спілка журналістів України і Національна спілка письменників України
Нагороди

Па́січник Мико́ла Іва́нович (нар.16 грудня 1958(19581216), Нарцизівка, Липовецький район, Вінницька область — український поет-гуморист. Член Національної спілки журналістів України (2008), Національної спілки письменників України (2013).[1]

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 16 грудня 1958 року в с. Нарцизівці Липовецького району Вінницької області. Випускник філологічного факультету Вінницького державного педагогічного інституту (1980). Служив у війську. Працював кореспондентом Погребищенської районної газети «Колос», Могилів-Подільської міськрайонної «Наддністрянська правда», учителем української мови та літератури у м. Шостці Сумської області, директором Липовецької телерадіокомпанії. Нині — заступник редактора газети «Липовецькі вісті».[2]
Займається громадською діяльністю.[3] У 1989–1990 рр. був серед ініціаторів створення осередку Народного Руху України в Могилеві-Подільському, делегат ІІ Всеукраїнського з'їзду Руху (1990). Член Конгресу українських націоналістів.[4]

Літературна діяльність

[ред. | ред. код]

Писати вірші, прозу почав, навчаючись у педінституті.
Автор віршованих книжок гумори та сатири:

  • Бандитські штучки : гумор / М. І. Пасічник. — Липовець: Поліграфіст, 2003. — 91 с.;
  • Веселий вулик : гумор / Микола Пасічник. — Вінниця: Діло, 2006. — 115 с. — ISBN 966-2917-06-3;
  • Сіромахи : гумор та сатира / Микола Пасічник. — Вінниця: ФОП Рогальська І. О., 2011. — 80 с. — ISBN 978-966-2585-03-2.

Впродовж багатьох років друкує гуморески в газетах та журналах, зокрема, у «Сільських вістях», «Перці», а його твори звучать по радіо, зі сцени.

Нагороди та відзнаки

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ До лав [[Національна спілка письменників України|НСПУ]] прийнято 23 нових літератори // Сайт [[Національна спілка письменників України|НСПУ]] «Укр. Літ». — 2013. — 16 жовтня. Архів оригіналу за 20 жовтня 2013. Процитовано 16 березня 2014.
  2. ↑ Про М. І. Пасічника на сайті [[Липовецький район|Липовецької]] райдержадміністрації. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 16 березня 2014.
  3. ↑ М. І. Пасічник на сайті «Фонд громади [[Липовець (місто)|Липовця]]». Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 16 березня 2014.
  4. ↑ Пасічник Микола Іванович (довідка) // Вінниця журналістська: довідник / ВОО НСЖУ; автор-упоряд. Володимир Лисенко. — Вінниця, 2010. — С. 170.
  5. ↑ На Вінниччині визначили переможців Всеукраїнської літературно-мистецької премії імені Степана Руданського у 2021 році. — Офіційний сайт Вінницької обласної державної адміністрації. — 2021. — 20 грудня.

Джерела і література

[ред. | ред. код]


Посилання

[ред. | ред. код]


Література Це незавершена стаття про літератора.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Пасічник_Микола_Іванович&oldid=42618427