Пересічне — Вікіпедія
селище Пересічне | |||
---|---|---|---|
| |||
Країна | Україна | ||
Область | Харківська область | ||
Район | Дергачівський район | ||
Тер. громада | Солоницівська селищна громада | ||
Код КАТОТТГ | UA63120250030038784 | ||
Основні дані | |||
Засновано | 1650[1] | ||
Статус | із 2024 року | ||
Площа | 5,24 км² | ||
Населення | ▼ 7080 (01.01.2017)[2] | ||
Густота | 1369,47 осіб/км²; | ||
Поштовий індекс | 62367 | ||
Телефонний код | +380 5763 | ||
Географічні координати | 50°1′54″ пн. ш. 35°58′26″ сх. д. / 50.03167° пн. ш. 35.97389° сх. д. | ||
Висота над рівнем моря | 115 м | ||
Водойма | р. Уди
| ||
Відстань | |||
Найближча залізнична станція: | Пересічна | ||
До райцентру: | |||
- фізична: | 15 км | ||
- залізницею: | 36 км | ||
- автошляхами: | 18 км | ||
Селищна влада | |||
Карта | |||
Пересічне у Вікісховищі |
Пересічне (з 1950-х по 2013 роки — Пересічна) — селище в Україні, у Солоницівській громаді Харківського району Харківської області.
Селище міського типу Пересічне знаходиться за 20 км від Харкова на лівому березі річки Уди, вище за течією примикає до селища Південне, нижче за течією на відстані 1 км — смт Солоницівка, за 2 км — колишнє смт Гаврилівка, на протилежному березі — селище Курортне та колишнє село Баси, у селищі три залізничні станції — Пересічна, Платформа 224 км, Курортна. Через селище проходить автомобільна дорога Т 2106 Харків — Суми.
У XVIII столітті Пересічне було сотенним містечком (центром Пересічанської сотні) Харківського слобідського козацького полку; на сотницькій посаді тут перебували представники старшинського роду Головацьких. З 1765 р. Пересічне — казенна слобода Вільшанського комісарства, з 1779 р. — Харківського повіту Харківського намісництва. Станом на 1779 рік у слободі налічувалося 707 мешканців (703 «військові обивателі» і 4 «власницькі піддані»).
За даними на 1864 рік у казенному селі, центрі Пересічнянської волості Харківського повіту, мешкало 1875 осіб (933 чоловічої статі та 942 — жіночої), налічувалось 280 дворових господарств, існувала православна церква, відбувались базари[3].
Станом на 1914 рік кількість мешканців зросла до 5400 осіб[4].
Селище постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СССР в 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв — 350 людей[5].
З 1950-х років уживалася назва Пересічна.
Селище міського типу Пересічне є центром Пересічанської селищної ради, до складу якої входять також селища Березівське та Курортне. У селищі мешкають 7286 громадян (2013). Функціонують загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, 2 дитячих дошкільних заклади, амбулаторія загальної практики сімейної медицини, 2 лікувально-оздоровчі заклади та 3 аптеки, будинок культури, історико-краєзнавчий музей, бібліотека, 7 промислових підприємств та 3 фермерські господарства, будинок побуту, 4 АЗС, відділення поштового зв'язку, розгалужена мережа побутового обслуговування мешканців.
16 квітня 2013 року рішенням Верховної Ради України селищу повернено історичну назву Пересічне.[6]
Розподіл населення за рідною мовою за даними [7]:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 6742 | 93.95% |
російська | 390 | 5.44% |
ромська | 22 | 0.31% |
вірменська | 12 | 0.17% |
білоруська | 2 | 0.03% |
інші/не вказали | 8 | 0.10% |
Усього | 7176 | 100% |
- Церква Архангела Михаїла, 1821 року
- Історико-краєзнавчий музей
- Пам'ятник Т. Г. Шевченко
- Пам'ятник чорнобильцям
- Братська могила радянських воїнів
- Пам'ятник воїнам-інтернаціоналістам
Уродженці села:
- Колодій Сергій Володимирович (1981—2014) — капітан Збройних сил України, командир роти механізованого батальйону 93 ОМБр, учасник російсько-української війни, позивний «Рубіж». Герой України (посмертно). Один із «кіборгів».
- Пакало Олексій Іванович (1984—2014) — сержант ЗСУ, учасник російсько-української війни, лицар ордена «За мужність»
- Кудайназар Саіпов (1979—2014) — солдат ЗСУ, учасник російсько-української війни, лицар ордена «За мужність»;
- Петро Коваленко (1909—1943) — Герой Радянського Союзу.
- ↑ Пересічне
- ↑ Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
- ↑ Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с.(рос. дореф.)
- ↑ Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.(рос. дореф.)
- ↑ Мартиролог. Харківська область, ст. 702—709 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 23 лютого 2014. Процитовано 25 листопада 2015.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 16 квітня 2013 року № 187-VII «Про перейменування селища міського типу Пересічна Дергачівського району Харківської області»
- Історія міст та сіл Української РСР (рос.)[недоступне посилання з квітня 2019]
- Облікова картка смт. Пересічна[недоступне посилання з квітня 2019]
- Прогноз погоди в смт. Пересічна
- Пояснювальна записка до проекту Постанови про перейменування селища міського типу Пересічна Дергачівського району Харківської області
Це незавершена стаття про Харківську область. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |