Попудренко Микола Микитович — Вікіпедія

Микола Микитович Попудренко
Микола Микитович Попудренко
	Погруддя М.М.Попудренка у Чернігові
Народження	28 грудня 1906; Миколаївка
Смерть	6 липня 1943 (36 років); Злинківські ліси Брянської області
Поховання	Красна площа
Країна	СРСР
Роки служби	1941—1943
Партія	КПРС
Звання	Підполковник НКВС
Командування	Партизанський загін; імені Й.В.Сталіна
Війни / битви	Німецько-радянська війна
Нагороди
	Попудренко Микола Микитович у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Попудренко.

Микола Микитович Попудренко (28 грудня 1906(19061228), село Миколаївка, тепер Сахновщинського району Харківської області — 6 липня 1943) — партійний діяч УРСР, у роки Німецько-радянської війни — секретар Чернігівського підпільного обкому КП(б)У, один з організаторів радянського партизанського руху на території України, командир Чернігівського обласного партизанського загону. Герой Радянського Союзу (15 серпня 1943, посмертно).

Життєпис

Народився в селі Миколаївці в селянській родині. З одинадцятирічного віку наймитував

З 1920 по 1930 рік працював слюсарем на Дніпропетровському металургійному заводі імені Комінтерну, де отримав спеціальність слюсаря. У 1921 році вступив до комсомолу. Через деякий час його обрали секретарем цехової, потім заводської комсомольської організації. Одночасно навчався на робітничому факультеті, потім — в профшколі і вечірній партійній школі. Був на комсомольській роботі в Овручі на Житомирщині.

Член ВКП(б) з 1929 року.

З 1932 року — завідувач відділу пропаганди і культури Городнянського районного комітету КП(б)У Чернігівської області.

У 1936 році закінчив Чернігівську вищу сільськогосподарську школу.

У 1936—1937 роках — завідувач відділу Бахмацького районного комітету КП(б)У Чернігівської області.

У 1937—1939 роках — 1-й секретар Новобасанського районного комітету КП(б)У Чернігівської області.

З грудня 1939 по березень 1940 року — завідувач промислового відділу Чернігівського обласного комітету КП(б)У.

З березня 1940 по вересень 1941 року — 3-й секретар Чернігівського обласного комітету КП(б)У.

У роки німецько-радянської війни (1941—43) — один із організаторів і активних керівників партизанського руху на Чернігівщині, секретар (з серпня 1941 до березня 1943 року — 2-й, потім — 1-й) Чернігівського підпільного обкому КП(б)У, заступник, згодом командир партизанського з'єднання Чернігівської області, начальник обласного штабу партизанського руху. Саме у відповідь на очолювану ним операцію була проведена каральна акція у Корюкові.^[1]

Загинув у бою 6 липня 1943 року у Злинківських лісах Брянської області, де й був похований.

Нагороди

Герой Радянського Союзу (15.08.1943, посмертно)
два ордени Леніна (7.03.1943, 15.08.1943 (посмертно))
орден Червоного Прапора (18.05.1942)
орден Вітчизняної війни І ст. (2.05.1945, посмертно)

Вшанування пам'яті

У 1944 році прах М. М. Попудренка був перенесений до Чернігова. Його поховали у сквері в центрі міста — цей сквер дістав його ім'я. На могилі встановлено гранітний обеліск пірамідальної форми з п'ятикутною зіркою. У липні 2017 року Миколу Попудренка перепоховали на міському кладовищі «Яцево».^[2] На місці колишньої могили облаштували клумбу.

8 вересня 2022 року Київська міська рада перейменувала вулицю Попудренка на вулицю Гетьмана Павла Полуботка.^[3]

У місті Ніжин вулицю Попудренка перейменовано на вулицю Івана Сошенка. У рамках декомунізації 2015 року вулиця Попудренка зникла у Броварах.^[4]

Вулиця Попудренка була в Дніпрі, Чернігові; провулок у Чернігові. У Городні — меморіальні дошки. Під час декомунізації вулиці та провулок були перейменовані, меморіальні дошки — демонтовані.

Галерея

Микола Попудренко на марці Пошти СРСР
Могила Миколи Попудренка, Чернігів (1944 — 2017)
Київ, анотаційна дошка вул. Попудренка, нині Полуботка

Примітки

↑ Інститут історії України пропонує «декомунізувати» у Броварах щонайменше 60 вулиць [Архівовано 2016-11-06 у Wayback Machine.]. Маєш право знати. 06.07.2015
↑ Попудренка і Капранова зі скверу Попудренка перепоховають на кладовищі. Навіщо?. Дитинець. 06.07.2017
↑ У Києві перейменували ще понад 40 міських об’єктів, назви яких пов’язані з російською федерацією та її сателітами. Офіційний портал КМДА - Головна (укр.). Процитовано 21 лютого 2023.
↑ У Броварах з’явились вулиці на честь Степана Бандери, Небесної Сотні та героїв АТО [Архівовано 2018-03-25 у Wayback Machine.]. Маєш право знати. 25.12.2015

Джерела та література

Першина Т. С. Попудренко Микола Микитович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 427. — ISBN 978-966-00-1142-7.
Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Чернігівщина:Енциклопедичний довідник, К.: УРЕ і м. М. П. Бажана, 1990. — с. 647
Історія Чернігівщини на www.gorod.cn.ua
Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 2. М.: Воениздат, 1988 — стор. 311
Щоденник командира об'єднання партизанських загонів на Чернігівщині тов.Попудренка М.М. (на рос.мові). ДАЧО Ф.П.139 Оп.1 Спр.8

[MPZ_06.07.2015-1] Інститут історії України пропонує «декомунізувати» у Броварах щонайменше 60 вулиць [Архівовано 2016-11-06 у Wayback Machine.]. Маєш право знати. 06.07.2015

[2] Попудренка і Капранова зі скверу Попудренка перепоховають на кладовищі. Навіщо?. Дитинець. 06.07.2017

[3] У Києві перейменували ще понад 40 міських об’єктів, назви яких пов’язані з російською федерацією та її сателітами. Офіційний портал КМДА - Головна (укр.). Процитовано 21 лютого 2023.

[4] У Броварах з’явились вулиці на честь Степана Бандери, Небесної Сотні та героїв АТО [Архівовано 2018-03-25 у Wayback Machine.]. Маєш право знати. 25.12.2015

[1]

[2]

[3]

[4]

п о р Керівники Чернігівської області
Перші секретарі Чернігівського обласного комітету КПУ	Павло Маркітан (1932—1937) Олексій Михайлов (в. о., 1937—1938) Олексій Федоров (1938—1943) Микола Попудренко (1943) Михайло Кузнецов (1943—1948) Михайло Рогинець (1948—1953) Василь Марков (1953—1955) Порфирій Куманьок (1955—1959) Петро Дорошенко (1959—1963) Микола Борисенко (сільський, 1963—1964) Леонід Ясинський (промисловий, 1963—1964) Микола Борисенко (1964—1970) Микола Уманець (1970—1984) Леонід Палажченко (1984—1990) Василь Лісовенко (1990—1991) Петро Шаповал (1991)
Голови Чернігівського обласного виконавчого комітету	Михайло Голубятніков (1932—1934) Соломон Загер (1934—1937) Георгій Богатирьов (1937) Влас Соколов (1937—1938) Сергій Костюченко (1938—1941, 1943—1949) Василь Капранов (1949—1950) Леонід Ванденко (1950—1959) Порфирій Куманьок (1959—1961) Микола Борисенко (1961—1963) Василь Замула (сільський, 1963—1964) Борис Горбань (промисловий, 1963—1964) Василь Замула (1964—1973) Віктор Філоненко (1973—1981) Володимир Нікуліщев (1981—1984) Михайло Гришко (1984—1990) Олександр Лисенко (1990—1992)
Голови Чернігівської обласної ради	Василь Лісовенко (1990—1991) Олександр Лисенко (1991—1994) Петро Шаповал (1994—2001) Василь Ковальов (2001—2006) Наталія Романова (2006—2010) Анатолій Мельник (2010—2014) Микола Звєрєв (2014—2015) Ігор Вдовенко (2015—2020) Олена Дмитренко (з 2020)
Голови Чернігівської обласної державної адміністрації	Валентин Мельничук (1992—1994) Петро Шаповал (1994—1998) Михайло Каскевич (1998—1999) Микола Бутко (1999—2002) Григорій Панченко (в. о., 2002) Валентин Мельничук (2002—2005) Владислав Атрошенко (2005) Микола Лаврик (2005—2007) Володимир Хоменко (2007—2014) Володимир Івашко (2014) Сергій Журман (в. о., 2014—2015) Валерій Куліч (2015—2018) Юлія Свириденко (в. о., 2018) Олександр Мисник (2018—2019) Наталія Романова (т.в.о., 2019) Андрій Прокопенко (2019—2020) Анна Коваленко (2020—2021) В'ячеслав Чаус (з 2021)