Проспект Перемоги (Харків) — Вікіпедія

Проспе́кт Перемо́ги — проспект у Харкові, у Шевченківському районі, в історичній місцевості Олексіївка. Починається від Клочківської вулиці, прямує на північний схід і закінчується біля Лісопарку. На проспекті розташована названа на честь нього станція метро «Перемога». Проспект існує з 1977 року.

Проспект Перемоги починається від Клочківської вулиці й прямує на північний схід. Початок проспекту проходить через приватний сектор. Тут упираються в проспект або перетинають його вулиці Бойова, Штурмова, Армійська, Володимира Пасічника, Дмитра Кочеткова, Зв'язку, однак з більшості з цих вулиць (окрім Армійської) немає прямих виїздів на проспект. По непарній стороні проспекту на відстані кілька десятків метрів від нього проходить вулиця Петра Широніна, яка вважається іншою вулицею, але виглядає як окрема проїжджа частина проспекту. Від вулиці Ахсарова на проспекті починається багатоповерхова забудова.

На перехресті проспекту Перемоги з проспектом Людвіка Свободи є станція метро «Перемога» — кінцева станція Олексіївської лінії Харківського метрополітену. Під перехрестям проходять підземні переходи. Проспект закінчується розворотним колом для автомобільного потоку. У межах цієї території є дерева і трамвайне коло. Ліворуч від кінця проспекту йде Домобудівельна вулиця, яка служить виїздом на Лозовеньківський проспект. За 300 метрів від кінця проспекту починається Лісопарк.

Автомобільні смуги в протилежних напрямках вздовж усього проспекту розділені газоном і трамвайними коліями, які автомобілі можуть перетнути тільки в обмеженому числі місць.

Проспект заснований у 1977 році. Названий згідно з рішенням від 24 березня 1977 року^[1].