Проспект Хіміків (Сіверськодонецьк) — Вікіпедія

Проспект Хіміків Сіверськодонецьк
В районі міського палацу культури
Колишні назви
Комсомольський проспект
радянського періоду (українською)	Комсомольський проспект
радянського періоду (російською)	Комсомольський проспект
Загальні відомості
Протяжність	2 710 м
Координати початку	48°56′34.77″ пн. ш. 38°28′44.22″ сх. д. / 48.9429917° пн. ш. 38.4789500° сх. д. / 48.9429917; 38.4789500
Координати	48°57′ пн. ш. 38°29′ сх. д. / 48.950° пн. ш. 38.483° сх. д. / 48.950; 38.483
Координати кінця	48°57′06.59″ пн. ш. 38°30′28.55″ сх. д. / 48.9518306° пн. ш. 38.5079306° сх. д. / 48.9518306; 38.5079306
Транспорт
Тролейбуси	Маршрути № 1, 2, 5
Маршрутні таксі	Маршрути № 1, 2, 5, 8, 18А, 18Б, 102/12
Покриття	асфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Навчальні заклади	ПТУ № 53, Музичне училище ім. Прокоф'єва, музична школа № 1, Середні школа № 1 і 5
Заклади культури	Міський палац культури, відділення всесвітньої єврейської агенції «Сохнут»
Поштові відділення	3-тє відділення
Забудова	одноповерхова, багатоповерхова
Комерція	Центральний міський ринок
Підприємства	Управління «Дорбуд», залізничні каси
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap	пошук у Nominatim
Мапа
Проспект Хіміків у Вікісховищі

Проспе́кт Хі́міків — проспект у Сіверськодонецьку, одна з центральних магістралей міста. Довжина 2 710 метрів. Починається від вулиці Пивоварова, перетинає вулиці Богдана Ліщини, Партизанську, Танкістів, Травневу, Центральний проспект, вулиці Миколи Амосова, Донецьку, Лісну, Лисичанську. Закінчується міським автовокзалом. У нього впираються вулиці Юності і Єгорова. Забудована багатоповерховими житловими будинками, крім ділянки між вулицями Донецькою і Лисичанською.

Попередні назви — вулиця Польова, потім — Проспе́кт Комсомольский.

60-ті роки були свідками появи в Сіверськодонецьку проспекту Хіміків. Був час, коли вулиця Польова була окраїною міста. Але незабаром вона стала такою ж популярною, як і вулиця Леніна (нині бульвар Незалежності України) — і з тієї, і з іншої сєвєродончани йшли на роботу на хімкомбінат. Тому молодь активно взялася за облаштування Польової: завозили чорнозем, висаджували дерева, квіти… Наприкінці 60-х років вулицю польову перейменували на Комсомольський проспект — адже молодь вклала в цю вулицю свої сили та любов, крім того, середній вік мешканців Сіверськодонецька (тоді Сєвєродонецьк) в ту пору був «комсомольським» — 28 років. Спочатку проспект був дуже схожий на вулицю Леніна: тут теж дві смуги автомобільної дороги були розділені пішохідною алеєю. Але після відкриття в 1978 році тролейбусних маршрутів проспект розширили, і він став таким, яким є і сьогодні.

Згодом вулицю Хіміків перейменували на Пивоварова, а у 1996 році Комсомольський проспект на проспект Хіміків.

• 
  Вигляд з кінця проспекту, від автовокзалу.
• 
  Вигляд з початку проспекту, від вулиці Пивоварова.

Ця стаття не містить посилань на джерела. Ви можете допомогти поліпшити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (грудень 2019)