Римський університет ла Сап'єнца — Вікіпедія
Римський університет ла Сап'єнца | |
---|---|
UNIROMA1 | |
41°54′12″ пн. ш. 12°30′57″ сх. д. / 41.903333333333° пн. ш. 12.515833333333° сх. д. | |
Тип | громадський університет |
Країна | Італія[1] |
Розташування | Аричча Малінді Браччано Буенос-Айрес Чистерна-ді-Латіна Чивітавекк'я Кассіно Коллеферро Фрозіноне Гаета Гуідонія-Монтечеліо Неттуно Ізернія Латина Помеція Поцциллі Рієті Сора Террачина Вітербо |
Гасло | Il futuro è passato qui |
Назва на честь | мудрість |
Засновано | 1303 |
Засновник | Боніфацій VIII[2] |
Студентів | 100 155[3] |
Співробітників | 8502 осіб (2018)[3] |
Кольори | золотавий і Pompeian redd |
Членство у | |
Мова викладання | італійська |
Випускники | Категорія:Випускники Римського університету |
Штаб-квартира | città universitaria of Romed |
Сайт | uniroma1.it/it/(італ.) uniroma1.it/en/(англ.) |
Sapienza University of Rome у Вікісховищі |
Римський університет ла Сап'єнца (італ. Universita degli studi di Roma La Sapienza) — університет, заснований у Римі папою Боніфацієм VIII 20 квітня 1303 року своєю буллою In suprema praeminentia dignitatis. Другий навчальний заклад у «вічному місті» і, на відміну від теологічної школи при папському дворі (заснованої 1244 року), призначався для людей світських. Після розграбування Риму військами Карла V Габсбурга під час італійських воєн папа Лев X об'єднав обидва навчальні заклади під одним дахом у будинку під назвою «мудрість» (La Sapienza). Це слово досі вживають для позначення Римського університету.
Перлиною університетського містечка є барокова церква Сант-Іво-алла-Сап'єнца з химерним спіралеподібним куполом у вигляді коркотя́га або баранячого рогу — загальновизнаний шедевр Франческо Борроміні.
У 2015—2016[8] навчальних роках в Римському університеті на різних формах і ступінях навчалися:
- баклаври: 55.220
- магістри: 19.750
- одиночний цикл: 19.700
- студенти в рамках старої системи: 7.270
- докторанти (PhD): 3.235
- професійні курси (всіх рівнів): 1.810
- школи спеціалізації: 3.800
Всього: 110.000
- Науково-викладацький склад
- професорів: 2.015
- дослідників: 1.544
- Хімік Станіслао Канніццаро,
- геометр Е. Бельтрамі,
- математики Віто Вольтерра, Бенедетто Кастеллі
- фізик Енріко Фермі,
- геометр Ф. Севері,
- фізик Амільді Едуардо,
- історик Р. Б'янкі-Бандінеллі,
- соціолог Франко Ферраротті,
- письменник Предраг Матвійович,
- донька Ліни Костенко та виклач української мови та літератури Пахльовська Оксана Єжи-Янівна.
- Умберто Ґвідоні — італійський космонавт.
- Ян Скарбек — польський шляхтич, Львівський римо-католицький архієпископ з 1713 р.
- Анна Марія Канчелльєрі — міністр внутрішніх справ Італії в уряді Маріо Монті.
- Марчелло Мастроянні
- Енріко Міцці — державний діяч
- Джорджо Паризі — італійський фізик -теоретик, лауреат Нобелівської премії з фізики (2021).
- ↑ Directory of Open Access Journals — 2003.
- ↑ VIII Б. In Supremae praeminentia Dignitatis — 1303.
- ↑ а б http://ustat.miur.it/dati/didattica/italia/atenei-statali/sapienza
- ↑ а б в https://orcid.org/members/001G000001qj6ifIAA-universita-degli-studi-di-roma-sapienza
- ↑ а б в https://web.archive.org/web/20231020113811/https://orcid.org/members
- ↑ https://eua.eu/about/member-directory.html
- ↑ https://web.archive.org/web/20220805081904/https://netval.it/chi-siamo/soci-netval/
- ↑ Офіційний сайт університету. Архів оригіналу за 21 квітня 2014. Процитовано 17 березня 2017.
- Офіційна сторінка Римського Університету [Архівовано 17 травня 2012 у Wayback Machine.]