Сиксіка — Вікіпедія

Сиксіка
Siksiká
ᓱᖽᐧᖿ
Поширена вСША США, Канада Канада
РегіонМонтана, Альберта
Носіїприбл. 3000
ПисемністьКанадське складове письмо
КласифікаціяАлґські мови
Алгонкінські мови
Офіційний статус
Коди мови
ISO 639-2bla
ISO 639-3bla

Сиксіка́ (сик. ᓱᖽᐧᖿ [sɪksiká]), також блакфут (з англ. blackfoot «чорноногі») — це алгонкінська мова, якою розмовляють чорноногі — коренні мешканці північно-західної Північної Америки. Існує чотири діалекти мови, три з яких є вживані в Канаді, а один у США. Серед алгонкінських мов сиксіка є відносно розбіжною у фонології та лексиці. Мова має досить невеликий перелік фонем, що складається з 11 основних приголосних і трьох основних голосних, а також їх подовжених відповідників. Сиксіка також є мелодійною мовою. З 1960-х років кількість носіїв сиксіка суттєво зменшилася, і вона класифікується як «перебуває під виразною загрозою» в Атласі мов світу ЮНЕСКО. У Канаді ця втрата пояснюється головним чином школами-інтернатами, де студентів суворо карали за те, що вони розмовляли своїми рідними мовами.

Фонетика

[ред. | ред. код]

Приголосні

[ред. | ред. код]

У сиксіка всі приголосні окрім /ʔ/, /x/, /j/ та /w/ мають подовжену пару.

  Губні Передньо­язикові Дорсальні Гортанні
Носові m   mː n   nː
Проривні p   pː t   tː k   kː ʔ
Африкати ts   tsː ks   ksː
Фрикативні s   sː x
Апрок­симанти w j

Голосні

[ред. | ред. код]
МФА Приклад
i(ː) imitáá
a(ː) aan
o(ː) óki