Скотт Д. Емр — Вікіпедія

Скотт Д. Емр
Народився8 лютого 1954(1954-02-08) (70 років)
Джерсі-Сіті, Нью-Джерсі, США
Країна США[1]
Діяльністьбіолог, молекулярний біолог, викладач університету
Галузьклітинна біологія[2], молекулярна генетика[2] і молекулярна біологія[2]
Alma materГарвардський університет і Університет Каліфорнії (Берклі)
Знання мованглійська[2]
ЗакладКорнелльський університет, Університет Каліфорнії в Сан-Дієго і Каліфорнійський технологічний інститут
ЧленствоНаціональна академія наук США, Американська академія мистецтв і наук і Європейська організація молекулярної біології[3]
Нагороди

Скотт Д. Емр (8 лютого 1954(1954-02-08), Джерсі-Сіті, Нью-Джерсі) — американський клітинний біолог, засновник і нинішній директор Інституту клітинної та молекулярної біології Вейля[en] в Корнельському університеті, де він також є професором кафедри Френка Х.Т. Родса 1956 року молекулярної біології та генетики. [4]

Раннє життя та освіта

[ред. | ред. код]

Емр народився у Джерсі-Сіті [5], виріс у Форт-Лі, штат Нью-Джерсі. Його батько був менеджером виробничої компанії, у нього є 1 сестра і 2 брати. [6]

Документальний фільм 1960-х років «Підводний світ Жака Кусто[en]» спонукав його вибрати університет із потужною програмою океанографії, починаючи з 1972 року в Університеті Род-Айленду[en] на спеціальність біологія. Генетикою він зацікавився ще в студентські роки. [6] Розпочав свою докторську дисертацію в 1976 році на кафедрі мікробіології та молекулярної генетики Гарвардського університету, працюючи під керівництвом Томаса Сілхаві[en] та Джона Беквіта[en] і закінчив в 1981 році [7][6]

Кар'єра

[ред. | ред. код]

Емр розпочав свою кар'єру у Каліфорнійському університеті в Берклі як феллоу Інституту Міллера[en] [8] і докторант у групі Ренді Шекман. [6] В 1983 році перейшов до Каліфорнійського технологічного інституту, став асистентом , а пізніше доцентом кафедри біології. [7]

Джордж Паладе запросив Емра до Каліфорнійського університету у Сан-Дієго в 1991 [6], де він працював заслуженим професором на кафедрі клітинної та молекулярної медицини і водночас був дослідником Медичного інституту Говарда Г'юза[en]. [9] Перейшов до Корнельського університету в 2007 році, коли його призначили директором-засновником Інституту клітинної та молекулярної біології (пізніше перейменованого на Інститут клітинної та молекулярної біології Вейля після пожертви Джоан та Санфорд І. Вейлів[en]) [10]

Академічно Емр є членом редакційних колегій кількох наукових журналів, включаючи (станом на 2021 рік) mBio,[11] Journal of Cell Biology,[12] Trends in Cell Biology,[13] та Current Opinion in Cell Biology.[14]

Дослідження

[ред. | ред. код]

Дослідження Емра зосереджено на регулюванні шляхів транспортування мембранних везикул[en]. Вивчення в його лабораторії комплексів ESCRT[en] (ендосомальних сортувальних комплексів, необхідних для транспортування) принесло йому премію Шао з природничих наук і медицини. [15] ESCRT необхідні для деградації мембранного білка у лізосомі, пізньої стадії цитокінезу, а також дослідженні вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ). [7][4][16][17]

Його інші дослідницькі інтереси включають передачу сигналів ліпідів[en] (особливо групи ліпідів, відомих як фосфатидилінозитол[en] фосфати ), [18] транспорт білка у клітинах везикулами [19] та роль арестину[en] та убіквітиляції у деградації мембранних білків. [7][4][20]

Нагороди та визнання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Bibliothèque nationale de France Record #14408169k // BnF catalogue général — Paris: BnF.
  2. ↑ а б в г Чеська національна авторитетна база даних
  3. ↑ https://people.embo.org/profile/scott-emr
  4. ↑ а б в The Emr Lab. Cornell University. Архів оригіналу за 8 листопада 2021. Процитовано 8 листопада 2021.
  5. ↑ а б Scott D Emr. The Shaw Prize Foundation. 1 червня 2021. Архів оригіналу за 3 червня 2021. Процитовано 6 листопада 2021.
  6. ↑ а б в г д Autobiography of Scott D Emr. The Shaw Prize Foundation. Архів оригіналу за 6 листопада 2021. Процитовано 6 листопада 2021.
  7. ↑ а б в г BIOGRAPHICAL SKETCH (PDF). Cornell University. 2017. Архів оригіналу (PDF) за 6 листопада 2021. Процитовано 6 листопада 2021.
  8. ↑ All Miller Fellows: By Name. University of California, Berkeley. Архів оригіналу за 1 лютого 2021. Процитовано 12 листопада 2021.
  9. ↑ Scott D. Emr, PhD. Howard Hughes Medical Institute. Архів оригіналу за 23 липня 2018. Процитовано 16 листопада 2021.
  10. ↑ Ramanujan, Krishna (13 червня 2007). Institute for Cell and Molecular Biology benefits from $25 million gift from the Weills. Cornell Chronicle. Архів оригіналу за 15 листопада 2021. Процитовано 15 листопада 2021.
  11. ↑ mBio Board of Editors. mBio. Архів оригіналу за 19 листопада 2021. Процитовано 19 листопада 2021.
  12. ↑ Editorial Board. Journal of Cell Biology. Архів оригіналу за 17 лютого 2022. Процитовано 23 листопада 2021.
  13. ↑ Advisory board. Trends in Cell Biology. Архів оригіналу за 23 листопада 2021. Процитовано 23 листопада 2021.
  14. ↑ Editorial Board. Current Opinion in Cell Biology. Архів оригіналу за 23 листопада 2021. Процитовано 23 листопада 2021.
  15. ↑ Press Release (Пресреліз). The Shaw Prize Foundation. 1 червня 2021. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 24 листопада 2021.
  16. ↑ Katzmann, David J.; Babst, Markus; Emr, Scott D. (2001). Ubiquitin-Dependent Sorting into the Multivesicular Body Pathway Requires the Function of a Conserved Endosomal Protein Sorting Complex, ESCRT-I. Cell. 106 (2): 145—155. doi:10.1016/S0092-8674(01)00434-2. PMID 11511343. Архів оригіналу за 29 листопада 2021. Процитовано 29 листопада 2021.
  17. ↑ Banjade, Sudeep; Tsang, Shaogeng; Shah, Yousuf H; Emr, Scott D (2019). Electrostatic lateral interactions drive ESCRT-III heteropolymer assembly. eLife. 8: e46207. doi:10.7554/eLife.46207. PMC 6663469. PMID 31246173. Архів оригіналу за 25 листопада 2021. Процитовано 27 листопада 2021.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  18. ↑ Burd, Christopher G; Emr, Scott D (1998). Phosphatidylinositol(3)-phosphate signaling mediated by specific binding to RING FYVE domains. Molecular Cell. 2 (1): 157—162. doi:10.1016/S1097-2765(00)80125-2. PMID 9702203. Архів оригіналу за 27 листопада 2021. Процитовано 27 листопада 2021.
  19. ↑ Suzuki, Sho W.; Emr, Scott D. (2018). Membrane protein recycling from the vacuole/lysosome membrane. Journal of Cell Biology. 217 (5): 1623—1632. doi:10.1083/jcb.201709162. PMC 5940307. PMID 29511122. Архів оригіналу за 29 листопада 2021. Процитовано 29 листопада 2021.
  20. ↑ Lin, Charles H.; MacGurn, Jason A.; Chu, Tony; Stefan, Christopher J.; Emr, Scott D. (2008). Arrestin-related ubiquitin-ligase adaptors regulate endocytosis and protein turnover at the cell surface. Cell. 135 (4): 714—725. doi:10.1016/j.cell.2008.09.025. PMID 18976803. Архів оригіналу за 27 листопада 2021. Процитовано 27 листопада 2021.
  21. ↑ а б Spiro, Mary (22 вересня 2017). Cornell’s Scott D. Emr to deliver 2017 Porter Lecture (Пресреліз). American Society for Cell Biology. Архів оригіналу за 19 листопада 2021. Процитовано 8 червня 2021.
  22. ↑ Elected Fellows. American Association for the Advancement of Science. Архів оригіналу за 19 листопада 2021. Процитовано 19 листопада 2021.
  23. ↑ Scott D. Emr. American Academy of Arts and Sciences. Архів оригіналу за 22 листопада 2021. Процитовано 22 листопада 2021.
  24. ↑ Scott D. Emr. National Academy of Sciences. Архів оригіналу за 19 листопада 2021. Процитовано 19 листопада 2021.
  25. ↑ 72 new members chosen by academy. EurekAlert!. 1 травня 2007. Архів оригіналу за 19 листопада 2021. Процитовано 19 листопада 2021.
  26. ↑ Avanti Award in Lipids. American Society for Biochemistry and Molecular Biology. Архів оригіналу за 21 листопада 2021. Процитовано 21 листопада 2021.
  27. ↑ Scott D. Emr. European Molecular Biology Organization. Архів оригіналу за 21 листопада 2021. Процитовано 21 листопада 2021.
  28. ↑ Ramanujan, Krishna (16 жовтня 2008). Emr elected associate member of elite European Molecular Biology Organization. Cornell Chronicle. Архів оригіналу за 22 листопада 2021. Процитовано 22 листопада 2021.
  29. ↑ Van Deenen Medal. Institute of Biomembranes, Utrecht University. Архів оригіналу за 9 листопада 2021. Процитовано 21 листопада 2021.
  30. ↑ Keith R. Porter Lecture. American Society for Cell Biology. Архів оригіналу за 9 жовтня 2021. Процитовано 22 листопада 2021.
  31. ↑ Scott Emr. American Society for Cell Biology. Архів оригіналу за 22 листопада 2021. Процитовано 22 листопада 2021.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Скотт_Д._Емр&oldid=42980792