Смірнов Сергій Миколайович — Вікіпедія
Смірнов Сергій Миколайович | |
---|---|
Сержант | |
Загальна інформація | |
Народження | 29 липня 1980 УРСР, Одеса |
Смерть | 1 травня 2017 (36 років) Україна, Луганське (загиблий у бою) |
Псевдо | «Одеса» |
Військова служба | |
Роки служби | 2014—2015, 2016—2017 |
Приналежність | Україна |
Вид ЗС | Сухопутні війська |
Рід військ | Механізовані війська |
Формування | |
Війни / битви | |
Командування | |
в. о. командира взводу розвідки 1-ї роти | |
Нагороди та відзнаки | |
Сергі́й Микола́йович Смірно́в (29 липня 1980, м. Одеса, Одеська область, Українська РСР — 1 травня 2017, смт Луганське, Бахмутський район, Донецька область, Україна) — сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Позивний «Одеса». У мирному житті — будівельник.
Народився 1980 року в Одесі. Мати виховувала двох синів сама. Навчався у середній школі № 14 м. Одеса. Закінчив будівельний технікум. Займався боротьбою і плаванням. Працював на будівництві та ремонтах. Захоплювався риболовлею та відпочинком на природі. Мріяв після виходу на пенсію працювати єгером. Останні роки мешкав у м. Олешки на Херсонщині.
У зв'язку з російською збройною агресією проти України 6 вересня 2014 року був призваний за частковою мобілізацію як доброволець. Виконував завдання на території проведення антитерористичної операції у складі 43-го батальйону територіальної оборони «Патріот», переформатованого у 43-ій окремий мотопіхотний батальйон. Воював в районі Попасної, Золотого, Зайцевого, Авдіївки, Новгородського. 6 вересня 2015 року повернувся з війни, у жовтні одружився, 2016 року народився син. Того ж року повернувся до свого батальйону, підписавши контракт. Влітку 2016-го був поранений на фронті. 4 січня 2017 року продовжив контракт. Виконав більше сотні вдалих бойових виходів, мав бойові нагороди.
Сержант, старший розвідник — в. о. командира взводу розвідки 1-ї мотопіхотної роти 43-го окремого мотопіхотного батальйону «Патріот» 53-ї окремої механізованої бригади, в/ч А2026, м. Сєвєродонецьк.
1 травня 2017 року, на «Світлодарській дузі», після 17:00 група українських військових потрапила під потужний обстріл поблизу смт Луганське на крайній до бойовиків позиції. Командир мотопіхотного відділення 3-ї роти молодший сержант Юрій Мальков дістав смертельне поранення, — ворожа куля перебила артерію. Йому на допомогу прийшли троє розвідників батальйону, але потрапили у засідку, почали відстрілюватись. У бою загинули сержант Сергій Смірнов і старший солдат Анатолій Біжко, третій розвідник дістав поранення і повернувся живим. Евакуювати тіла загиблих не вдалось через сильну вогневу протидію противника[1][2]. Передача тіл українській стороні відбулась 6 травня біля м. Щастя, у присутності представників Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ[3][4].
7 травня із трьома загиблими бійцями попрощались у Дніпрі[5][6]. Похований 8 травня в Олешках, на міському кладовищі[7][8][9].
Залишилися дружина, син Макар (11 місяців) та 19-річний син Андрій від першого шлюбу.
- Указом Президента України № 318/2017 від 11 жовтня 2017 року, за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкове виконання військового обов'язку, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[10].
- Указом Президента України № 476/2016 від 27 жовтня 2016 року, за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни»[11].
- ↑ Троє наших хлопців, рятуючи свого пораненого побратима, героїчно загинули в районі Світлодарської дуги [Архівовано 14 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // Міністерство оборони України, 3 травня 2017
- ↑ У 53-й бригаді підтвердили загибель трьох бійців на Світлодарській дузі 1 травня [Архівовано 21 вересня 2018 у Wayback Machine.] // «Громадське», 4 травня 2017
- ↑ Третю добу представники ОРЛО дають обіцянки та постійно змінюють час передачі тіл загиблих [Архівовано 14 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // МОУ, 4 травня 2017
- ↑ Тіла загиблих військових, які ціною власного життя врятували пораненого побратима, повернуто на підконтрольну Україні територію [Архівовано 14 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // МОУ, 6 травня 2017
- ↑ У Дніпрі попрощалися з трьома бійцями [Архівовано 14 жовтня 2017 у Wayback Machine.](рос.) // «Лиця», 7 травня 2017
- ↑ Попрощалися з трьома бійцями АТО, які загинули на Світлодарській дузі [Архівовано 9 вересня 2018 у Wayback Machine.] // «Gazeta.ua», 8 травня 2017
- ↑ На Херсонщині вшанували загиблого бійця АТО з Олешок [Архівовано 14 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // «Любимий Херсон», 8 травня 2017
- ↑ Із загиблим Сергієм Смирновим Олешки простилися стоячи на колінах (фото) [Архівовано 4 липня 2017 у Wayback Machine.] // «Олешки.city», 8 травня 2017
- ↑ Херсонщина втрачає своїх синів [Архівовано 11 жовтня 2018 у Wayback Machine.] // «Херсонці», 9 травня 2017
- ↑ Указ Президента України від 11 жовтня 2017 року № 318/2017 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Указ Президента України від 27 жовтня 2016 року № 476/2016 «Про відзначення державними нагородами України»
- Смірнов Сергій Миколайович («Одеса») [Архівовано 8 грудня 2019 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті полеглих за Україну.
- Герої не вмирають. Смірнов Сергій Миколайович [Архівовано 20 вересня 2018 у Wayback Machine.] // Сторінка пам'яті на сайті Херсонської ОДА.
- Смірнов Сергій Миколайович (позивний «Одеса») [Архівовано 14 грудня 2017 у Wayback Machine.] // Херсонська обласна бібліотека для юнацтва ім. Б. А. Лавреньова.
- Тіло загиблого бійця з Олешок досі залишається на сепарській території // «Херсон.city», 5 травня 2017.
- Маємо пам'ятати героїчно загиблого бійця з Херсонщини [Архівовано 14 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // Херсонська ОДА, 8 травня 2017.
- Загиблі на полі бою. Сергій Смірнов // «Час і Події», 17 серпня 2017.
- Вічна пам'ять Герою // Олешківська міська рада, 11 грудня 2017.