Сплюшка — Вікіпедія

Сплюшка
Сплюшка євразійська (Otus scops)
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Совоподібні (Strigiformes)
Родина: Совові (Strigidae)
Рід: Сплюшка (Otus)
Pennant, 1769
Види
Синоніми
Scops Savigny, 1809
(non Moehring, 1758, Brünnich, 1772: preoccupied)

Scopus Oken 1817
(non Brisson, 1760: preoccupied)
Посилання
Вікісховище: Otus
Віківиди: Otus
ITIS: 177855
NCBI: 56271
Fossilworks: 39406

Сплюшка[1] або совка[2] (Otus) — рід птахів родини совових (Strigidae) ряду совоподібних (Strigiformes). В Україні зустрічається один представник цього роду — сплюшка євразійська (Otus scops).

Загальна характеристика

[ред. | ред. код]

До сплюшок належать птахи невеликих та середніх розмірів, з довжиною тіла 15−30 см. Для них характерний відносно легкий та стрункий вигляд. Крила довгі та вузькі, хвіст короткий, дещо заокруглений. Лицевий диск неповний. Є пір'єві вушка. Дзьоб короткий, загнутий, з характерно здутою восковицею. У деяких видів пальці голі або вкриті щетинками, у інших більш або менш оперені. Більшість видів зустрічаються у сірій та буро-рудуватій варіаціях.

Сплюшки − поширений рід, населяють різноманітні місцевості, але, головним чином, пов'язані з наявністю деревної рослинності. Більшість видів зустрічається у тропіках та субтропіках, небагато — у помірних широтах. Деякі види поширені на окремих островах або групах островів, маючи маленький ареал. Декілька видів совок мешкають у західній півкулі, зокрема, в Центральній та Південній Америці. Вони також населяють Південно-Східну Азію та прилеглі острови. Одні види осілі, інші — перелітні. Найбільший вид — велика сплюшка (Otus gurneyi) має дуже вузький ареал.

У живленні сплюшок основне місце займають комахи (великі за розміром види живляться також дрібними хребетними). Гнізда сплюшки не будують, відкладають яйця (їх зазвичай 4−5) у дупла, заглиблення в урвищах, інколи у гнізда інших птахів. Насиджує самка близько 25 діб. Пташенята стають здатними до польоту у віці одного місяця, або дещо раніше.

Рід нараховує 59 видів, включно з 3 вимерлими:[3]

Раніше до роду Otus включали ще значний ряд північноамериканських видів, однак тепер частина з них виділені в окремий рід Megascops.

Також описано два види з субфосильних решток:

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  2. Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Анотований список українських наукових назв птахів фауни України. — Київ—Львів, 2007. — 111 с. — ISBN 966-8734-08-4.
  3. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Owls. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 11 червня 2022.
  4. Otus thilohoffmanni у базі Avibase.
  5. Otus madagascariensis у базі Avibase.
  6. Otus mayottensis у базі Avibase.
  7. Otus grucheti у базі Avibase.
  8. Otus sauzieri у базі Avibase.
  9. Otus murivorus у базі Avibase.
  10. Otus cyprius у базі Avibase.
  11. Otus pamelae у базі Avibase.
  12. Otus feae у базі Avibase.
  13. Otus socotranus у базі Avibase.
  14. Otus tempestatis у базі Avibase.
  15. Otus sulaensis у базі Avibase.
  16. Otus mendeni у базі Avibase.
  17. Otus siaoensis у базі Avibase.
  18. Otus nigrorum у базі Avibase.
  19. Otus everetti у базі Avibase.
  20. Otus jolandae у базі Avibase.

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Жизнь живтоных. — М.: Просвещение, 1986. — Т. 6. — С. 299.