Трогон малабарський — Вікіпедія

Трогон малабарський
Самець H. f. malabaricus
Самець H. f. malabaricus
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Інфратип: Хребетні (Vertebrata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Трогоноподібні (Trogoniformes)
Родина: Трогонові (Trogonidae)
Рід: Азійський трогон (Harpactes)
Вид: Трогон малабарський
Біноміальна назва
Harpactes fasciatus
(Pennant, 1769)

Підвиди
  • H. f. fasciatus (Pennant, 1769)
  • H. f. malabaricus (Gould, 1834)
  • H. f. legerli Koelz, 1939
Синоніми
Harpactes malabaricus
Посилання
Вікісховище: Harpactes fasciatus
Віківиди: Harpactes fasciatus
ITIS: 554508
МСОП: 22682830
NCBI: 932689

Трогон малабарський[2] (Harpactes fasciatus) — вид трогоноподібних птахів родини трогонових (Trogonidae). Мешкає в Індії та на Шрі-Ланці.[3]

Опис

[ред. | ред. код]
Самиця малабарського трогона
Малюнок Джона Гульда (1854 р.)

Середня довжина птаха становить 31 см. Як і більшість трогонів, малабарський трогон має яскраве забарвлення. Виду притаманний статевий диморфізм. Самці мають темно-сіру голову і шию. На шиї біле кільце, що відділяє голову від малинових грудей. Спина оливково-коричневого або каштанового кольору. Покривні пера на крилах чорні, з білими смужками. На хвості є 12 довгих стернових пер. Центральні стернові пера каштанові з чорними кінчиками, нижня сторона хвоста біла.[4][5]

У самиць голова темно-коричневого кольору, біле кільце на шиї відсутнє, спина оливково-коричнева, груди кольору охри. І у самців, і у самиць дзьоб блакитний, як і гола шкіра навколо очей. Райдужка темно-коричнева, лапи блакитнуваті. Навколо ніздрів ростуть ниткоподібні пера. Лапи гетеродактильні, характерні для трогонів: два пальці направлені вперед, два — назад.[6][7]

Поширення й екологія

[ред. | ред. код]

Малабарський трогон мешкає в Індії (на Малабарському узбережжі, в Західних Гатах, в деяких частинах Східних Гат і на Деканському плато), а також на Шрі-Ланці. Він Живе в густих тропічних лісах.[8][9][10][11]

Підвиди

[ред. | ред. код]

Виділяють три підвиди малабарського трогона:[12]

  • H. f. fasciatus (Pennant, 1769) — Шрі-Ланка
  • H. f. malabaricus (Gould, 1834) — Південно-західна Індія
  • H. f. legerli Koelz, 1939 — Центральна Індія[13]

Забарвлення підвидів дещо відмінне: самці номінативного підвиду мають темно-сіру голову, а самці підвиду H. f. malabaricus мають чорну голову.

Поведінка

[ред. | ред. код]

Малабарські трогони харчуються майже виключно комахами, однак шрі-ланкійські птахи іноді доповнюють свій раціон насінням. В лісах Шрі-Ланки малабарських трогонів часто помічали в різновидових зграях[14][15]. Дослідження, проведене в Кералі показало, що самці харчуються на деревах, на висоті 5-10 м, тоді як самки часто шукають комах нижче. Іноді малабарські трогони спускаються на землю і шукають комах в опалому листі. Вони сидять на деревах подібно дятлам, впираючись хвостом в стовбур. Здатні висіти на деревах вниз головою. Комах часто розтирають або б'ють по дереву, утримуючи в дзьобі, перед тим як проковтнути, або нагодувати пташенят. Літають малабарські трогони хоч і досить швидко, але неохоче.

Сезон розмноження триває в Індії з лютого по травень (до початку сезону дощів), а на Шрі-Ланці-з березня по червень. Гніздо будують в гнилих деревах або пнях. Самка і самець по черзі розколупують гнилу деревину, утворюючи дупло. Побудова гнізда може тривати кілька місяців. Травою або чимось подібним гніздо не встилають: яйця лежать на деревині. В кладці 2-3 яйця,[16] які відкладають з перервою у кілька днів. Насиджують яйця самка і самець по черзі, причому самка зазвичай насиджує вночі. Інкубаційний період триває 19 днів. Пташенят годують спершу гусінню, згодом клопами, мухами й прямокрилими. Батьки годують пташенят впродовж 5-6 місяців. Малабарські трогони- моногамні птахи, зберігають пару впродовж кількох сезонів.

На малабарських трогонах паразитує ендопаразитна цестода Triaenorhina burti.[17]

Збереження

[ред. | ред. код]

Це численний і поширений вид птахів. МСОП вважає його таким, що не потребує особливих заходів зі збереження. Однак популяція й ареал малабарського трогона скорочується[18]: на початку XX століття він був поширений на півдні штату Гуджарат, де нині є рідкісним.[19][20]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ BirdLife International (2012). Harpactes fasciatus. Процитовано 26 листопада 2013.
  2. ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. ↑ Ali S, Ripley SD (1983). Handbook of the birds of India and Pakistan. Т. 4 (вид. 2nd). Oxford University Press. с. 61—63.
  4. ↑ Rasmussen, PC; JC Anderton (2005). Birds of South Asia: The Ripley Guide. Volume 2. Smithsonian Institution and Lynx Edicions. с. 261.
  5. ↑ Blanford, WT (1895). The Fauna of British India. Birds. Volume 3. Taylor and Francis, London. с. 199—200.
  6. ↑ Mayr, Gerald (2003). On the phylogenetic relationships of trogons (Aves, Trogonidae) (PDF). J. Avian Biol. 34: 81—88. doi:10.1034/j.1600-048X.2003.03042.x.
  7. ↑ Botelho, João Francisco; Smith-Paredes, Daniel; Nuñez-Leon, Daniel; Soto-Acuña, Sergio; Vargas, Alexander O. (7 серпня 2014). The developmental origin of zygodactyl feet and its possible loss in the evolution of Passeriformes. Proceedings of the Royal Society of London B: Biological Sciences (англ.). 281 (1788): 20140765. doi:10.1098/rspb.2014.0765. ISSN 0962-8452. PMC 4083792. PMID 24966313.
  8. ↑ Ali, Salim (1949). The validity of Harpactes fasciatus legerli (Koelz). J. Bombay Nat. Hist. Soc. 48 (4): 806—808.
  9. ↑ Jerdon, TC (1862). The Birds of India. Volume 1. Military Orphan Press, Calcuttabook. с. 201—202.
  10. ↑ Layard, EL (1853). Notes on the Ornithology of Ceylon, collected during an eight years' residence on the Island. The Annals and Magazine of Natural History. 12 (69): 165—176. doi:10.1080/03745485709495020.
  11. ↑ Zarri, A.A.; A.R.Rahmani (2005). Malabar Trogon in the Nilgiris Upper Plateau, Tamil Nadu. J. Bombay Nat. Hist. Soc. 102 (1): 116.
  12. ↑ Family Trogonidae (англ.). IOC World Bird List (v10.2).
  13. ↑ Koelz, Walter (1939). New birds from Asia, chiefly from India. Proceedings of the Biological Society of Washington. 52: 61—82.
  14. ↑ Goodale, Eben & Sarath W. Kotagama (2008). Response to conspecific and heterospecific alarm calls in mixed-species bird flocks of a Sri Lankan rainforest. Behavioral Ecology. 19 (4): 1—8. doi:10.1093/beheco/arn045.
  15. ↑ Kotagama, Sarath W; Eben Goodale (2004). The composition and spatial organisation of mixed-species flocks in a Sri Lankan rainforest (PDF). Forktail. 20: 63—70.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  16. ↑ Waite, WE (1920). The Picarian Birds and Parrots of Ceylon. Spolia Zeylanica: 197—272.
  17. ↑ Georgiev BB, Gibson DI (2006). Description of Triaenorhina burti n. sp. (Cestoda: Paruterinidae) from the Malabar trogon Harpactes fasciatus (Pennant) (Aves: Trogoniformes: Trogonidae) in Sri Lanka. Systematic Parasitology. 63 (1): 53—60. doi:10.1007/s11230-005-9002-x. PMID 16699928.
  18. ↑ Raman TR (2006). Effects of Habitat Structure and Adjacent Habitats on Birds in Tropical Rainforest Fragments and Shaded Plantations in the Western Ghats, India. Biodiversity and Conservation. 15 (4): 1577—1607. doi:10.1007/s10531-005-2352-5.
  19. ↑ Trivedi, Pranav; VC Soni (2006). Significant bird records and local extinctions in Purna and Ratanmahal Wildlife Sanctuaries, Gujarat, India (PDF). Forktail. 22: 39—48. Архів оригіналу (PDF) за 26 лютого 2012.
  20. ↑ Beavan, R. C (1869). Additional Notes on various Indian Birds. Ibis. 11 (4): 403—426. doi:10.1111/j.1474-919X.1869.tb06894.x.

Посилання

[ред. | ред. код]
Птах Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Трогон_малабарський&oldid=42642233