Урумська література — Вікіпедія

Одна з низки статей
Уруми

Урумська діаспора

Релігія
Християнство

Близькі етноси
Румеї · Караїми · Кримчаки · Кримські татари

Мови та діалекти
Урумська
Кипчацько-половецькі говори
Кипчацько-огузькі говори
Огузько-кипчацькі говори
Огузькі говори
Кримськотатарська · Турецька
Караїмська · Кримчацька ·

Історія
Половці
Ханство (1441–1783)
Переселення урумів з Криму (1774-1779)
Маріупольський повіт (1780–1917)
Національно-персональна автономія урумів (1917–1918)
Маріупольська округа (1923–1930)
Грецька операція НКВС (1937-1938)
Урумські поселення Приазов'я

Найвидатніші постаті
Хонагбей Лівон
Пічахчи Ілля Якович
Тахтамишев Володимир Феофанович
Борота Віктор Степанович

Символи

Інше
Урумська література · Урумська писемність · Мега-Йорти

Урумська література — література, написана урумською мовою греків Приазов'я.

Історія

[ред. | ред. код]

Фольклор

[ред. | ред. код]

На початок ХХІ століття дійшли образи урумського фольклору, що формуються на основі народнопоетичної творчості урумів і сусідніх народів, що проживали поруч з ними в Криму, особисто кримських татар. У фольклорі урумів побутують зразки, характерні для інших тюркомовних народів, так звані «сюжети що кочують», а також власні твори. Це дастани, казки, легенди, байки, гумористичні оповіді; пісні масалов, історичні, обрядові, ліричні та жартівливі пісні; прислів'я, приказки, скоромовки і загадки.

Значний внесок у вивчення урумської мови зробив відомий мовознавець-тюрколог, доктор філологічних наук Олександр Гаркавець, який видав урумський словник та низку наукових праць з питань історії та функціонування урумської мови.

Дослідженням і популяризацією урумського фольклору займається Олександр Рибалко — етнодокументаліст, перекладач, дослідник культури надазовських греків[1].

Зразки урумської народної творчості були опубліковані в таких книгах:

1) «Маріуполь і його околиці». — Маріуполь, 1892;

2) «Козмуку пігад'». — Донецьк, 1994.

Сучасна література

[ред. | ред. код]

Єдина літературна урумська мова продовжує формуватися. Першим літератором, починаючим писати урумської мовою в 70-х роках 20 століття був поет і літературознавець Валерій Кіор (1951— 2023) із селища Старий Крим. Його по праву можна вважати основоположником сучасної урумської літератури[2]. Також урумською мовою писав письменник і поет Віктор Борота (1936—2022), що народився в с.Староігнатівка і жив у Донецьку, та Кирик Хава (Хозлу) з с. Староігнатівка.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Помазан, Вікторія (8 вересня 2019). Олександр Рибалко: «Мови надазовських греків є унікальною складовою мовного розмаїття нашої країни». Федерація грецьких товариств України. Архів оригіналу за 13 серпня 2022. Процитовано 29 квітня 2022.
  2. Костюк, Богдан (19 лютого 2009). Перший підручник урумської мови: презентація у Києві. Радіо Свобода. Процитовано 6 жовтня 2024.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Гаркавець О. Уруми Надазов'я: Історія, мова, казки, пісні, загадки, прислів'я, писемні пам'ятки / Олександр Гаркавець. — Алма-Ата : Український культурний центр, 1999. — 624 с.
  • Смолина М. Урумский язык. Приазовский вариант : учебное пособие для начинающих. — Киев : Бланк-Пресс, 2008. — 168 с.