Гаврилишин Богдан Дмитрович — Вікіпедія

Богдан-Володимир Гаврилишин
Богдан Гаврилишин 2014 року
Народився19 жовтня 1926(1926-10-19)
містечко Коропець, нині смт, Монастириський район, Тернопільська область
Помер24 жовтня 2016(2016-10-24) (90 років)
Київ Україна Україна
ПохованняКоропець[1]
Місце проживанняЖенева, Київ
КраїнаКанада Канада
Національністьукраїнець
Діяльністьекономіст, дипломат, інженер
Alma materУніверситет Торонто, Університет Женеви
ГалузьЕкономіка
ЗакладМІМ-Женева, МІМ-Київ
Науковий ступіньPh. D.
ЧленствоНАНУ
Римський клуб
Нагороди
Орден Свободи — 2016
Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня
Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Заслужений діяч науки і техніки України — 1992
Почесна грамота Кабінету Міністрів України
Почесна грамота Кабінету Міністрів України
Почесний громадянин міста Чорткова
Почесний громадянин міста Чорткова
Автограф

Богда́н-Володимир Дми́трович Гаврили́шин (19 жовтня 1926, Коропець — 24 жовтня 2016, Київ, Україна[2]) — український, канадський та швейцарський економіст, громадський діяч, меценат, колишній член Римського клубу, іноземний член НАН України[3], президент Фонду Богдана Гаврилишина. Був громадянином Канади.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Богдан Гаврилишин народився 19 жовтня[4] 1926 року в містечку Коропець, Бучацького повіту, Тернопільського воєводства, Польської Республіки. Його батько був сусідом Марка Каганця[5]. 1930 року батько Богдана Гаврилишина придбав близько 10 га землі між м. Бучачем і с. Жизномиром, де згодом збудував дім, який зберігся донині.

Три роки Богдан навчався у початковій школі в с. Жизномирі[6]. Потім — у польськомовній Бучацькій державній гімназії,[7] яку після приходу радянської влади перетворили на середню школу[8]. З вересня 1941 року навчався у Чортківській гімназії,[9] а в навчальному році 1943/44 — у Дрогобицькій гімназії[10].

Під час Другої світової війни у 1944 року Гаврилишина вивозять до Третього Рейху. Після 1945 року він перебуває у таборі для переміщених осіб, а 1947 року виїжджає до Канади, де працює лісорубом, організовує вечірні класи для українців, бере участь у діяльності профспілок.

1952 року Богдан Гаврилишин здобуває ступінь бакалавра, а у 1954 році — магістра за спеціальністю «інженер-механік» в Торонтському університеті. У 1954—1960 роках обіймає посади з дослідництва, інженерної справи, менеджменту в Канаді. З 1960 року мешкає у Швейцарії. 1976 року здобуває ступінь Ph. D. з економіки у Женевському університеті.

З 1988 року працює на громадських засадах в Україні. З моменту здобуття Україною незалежності Б. Д. Гаврилишин виступає радником декількох Президентів України, прем'єр-міністрів, голів Верховної Ради.

Майже тридцять років свого життя Б. Д. Гаврилишин присвятив Міжнародному інституті менеджменту МІМ-Женева, де обіймав посади директора з навчання (1960—1968 роки), директора Інституту (1968—1986 роки), почесного науковця (1986—1989 роки). За час свого проживання у Женеві, викладає такі дисципліни, як економічний розвиток, керівництво міжнародними операціями, світове бізнесове середовище, управління державами тощо.

1990 року Б. Д. Гаврилишиним засновано Міжнародний інститут менеджменту в місті Києві. У 1996—1997 роках — обіймає посаду директора Міжнародної академії довкілля в Женеві.

Протягом цього часу активно проводить семінари, головує на конференціях, читає лекції в університетах для груп фахівців, бере участь як доповідач на міжнародних конференціях у понад 70 країнах світу.

Член Пласту — Національної скаутської організації України від 1937 року, належить до куреня Лісові Чорти від 1946 року. У 2006—2008 роках — голова Крайової пластової ради — законодавчого органу Пласту.

У 2010 році Б. Д. Гаврилишиним було засновано Благодійний Фонд «Богдана Гаврилишина», місією якого стала підготовка нової генерації молодих українців, здатних на власному досвіді осягнули особливості функціонування найкращих країни Європи та сформувати критичну масу людей, яка трансформує Україну.

Був одним із учасників ініціативної групи «Першого грудня»[11][12].

У 2014 році під час Революції гідності Богдан Гаврилишин створив документ – «Декларацію відповідальності людини», у 15 пунктах якої він відобразив різні відповідальності людини, які можуть стати дороговказами до більш демократичного, інклюзивного та ефективного суспільства з точки зору гуманістичних цінностей.[13][14][15]

Богдан Гаврилишин пішов з життя о 5-й ранку 24 жовтня 2016 року, знаходячись у родинному колі, у своїй квартирі в місті Києві[16][17].

Церква святого Миколая на Аскольдовій Могилі, Паркова дорога

Церемонія прощання відбулася 28 жовтня:

Прах поховано на кладовищі у рідному селі Богдана Гаврилишина – Коропці.

У київському парку ім. Т. Шевченка посаджений пам’ятний дуб Богдана Гаврилишина та встановлено камінь із золотим написом “Вчитися, мріяти, діяти”.[19][20]

Благодійницьку справу Богдана Гаврилишина продовжила його родина, заснувавши Фонд родини Богдана Гаврилишина у 2017 році.

22 лютого 2018 року рішенням Київської міської ради перейменовано вулицю Ванди Василевської у Шевченківському районі міста Києва на вулицю Богдана Гаврилишина.[21]

16 липня 2021 року Верховна Рада України проголосувала за прийняття постанови Про встановлення Дня відповідальності людини 19 жовтня на день народження Богдана Гаврилишина.[22]

Сорт соняшника

[ред. | ред. код]

З ініціативи Бізнес-школи МІМ-Київ спеціально до 90-річного ювілею Богдана Дмитровича у 2016 році було виведено сорт соняха «Богдан Гаврилишин».

У 2017 році за сприяння Фонду родини Богдана Гаврилишина було розпочато «Марафон відповідальності». Метою флешмоб-акції є «привернення уваги українців до позитивних змін, які роблять активні та відповідальні люди у всіх куточках України. Символізм марафону полягає в невеликому завданні: висадити і зростити соняшник вищевказаного сорту. Причому учаснику чи учасниці акції варто не просто посадити насіння, а й розповісти у соціальних мережах про власний внесок у позитивні зміни, про ініціативи, у яких він/вона бере участь. А за 100 днів (це приблизний час дозрівання соняшника) можна зробити чимало корисних справ.[23][24][25][26]

Сім'я

[ред. | ред. код]

Дружина, Лені Гаврилишина[27], з якою виховав трьох дітей — двох дочок Тіну[28] й Тусю[29] та сина Леся[30].

Наукові ступені

[ред. | ред. код]

Науковий доробок

[ред. | ред. код]
Богдан Гаврилишин у Львові на святкуваннях 95-ліття Пласту. 15 квітня 2007 р.

Автор більше 100 статей в галузях менеджменту, економіки та політики.

Для Prometheus записав курс відеолекцій, у яких містяться поради та відповіді на питання сьогодення[32].

Світогляд

[ред. | ред. код]

Богдан Дмитрович не раз публічно казав, що проголошення незалежності України він вважав найщасливішою миттю у житті. Він акцентує на тому, що в Україні дуже високий рівень науки. Він аргументовано заперечує всі закиди про відтік наукової сили:

«Я можу це порівняти, бо бував у різних країнах. Виходить навіть такий парадокс. Приїздять сюди фахівці з США начебто допомагати Україні робити реформу освіти, а у тій самій країні, цебто в США, 30 відсотків випускників середніх шкіл є дуже слабенькими. Вони не вміють добре читати і писати по-англійськи, не кажучи вже про інші мови. В Україні такого нема. Випускники середньої школи, я не раз зустрічався з ними — це вже освічені люди», — цитату взято з книжки Ігоря Шарова.

Однією з найважливіших умов настання кращого життя Богдан Гаврилишин вважав якнайшвидше впровадження новітніх технологій і прискорення ринкових реформ.

Щодо ідеї так званого єднання України у слов'янському союзі, Гаврилишин мав глибоке переконання, ще на початку 2000-х, що Росія і Білорусь не допоможуть Україні вийти на вищий рівень життя і розвитку. Та ж Росія і надалі покладатиметься на свої природні ресурси, на експорт нафти і газу, а не на інтенсивні фактори економічного зростання, як це здійснюють, приміром, Японія чи Південна Корея — країни, що не мають енергоносіїв.

Громадська діяльність

[ред. | ред. код]

Головування

[ред. | ред. код]
  • Голова Наглядової ради Міжнародного центру перспективних досліджень;
  • Голова Крайової пластової ради — законодавчого органу Пласту;
  • Президент Тернопільської академії народного господарства, Україна;
  • Голова правління міжнародного фонду «Відродження».

Відзнаки

[ред. | ред. код]

Вшанування пам'яті

[ред. | ред. код]

Галерея

[ред. | ред. код]

Книги

[ред. | ред. код]

Статті Богдана Гаврилишина

[ред. | ред. код]

Благодійний Фонд Богдана Гаврилишина

[ред. | ред. код]

— благодійна організація, заснована 18 березня 2010 року. Урочисте відкриття та презентація проєктів в освітній, культурній, економічній, екологічній та соціальній сферах, що сприятимуть вихованню нової еліти України, відбулося в Національному Заповіднику «Софія Київська».

Історія Фонду

У церемонії відкриття взяли участь члени Наглядової ради та Дорадчого комітету Фонду, а також представники культурної, наукової та політичної сфери України та медіа, серед яких Лариса Івшина, Наталія Тігіпко, Олесь Доній, Володимир Лавренчук, Іван та Марта Дзюби, Аке Петерсен, Олександр Тодійчук та багато інших. Після урочистого відкриття було проведено офіційну презентацію програм Фонду в освітній, культурній, економічній, екологічній та соціальній сферах, що сприятимуть вихованню нової еліти в Україні.

Засновник Фонду — Богдан Гаврилишин. На відкритті Фонду він наголосив:

«Треба мріяти. Перше є мрія. Після – візія. Тоді – плани і дія. За 20 майбутніх років Україна проходитиме через трансформацію усіх сфер свого життя, усіх гілок влади. Це є виклик вже для нової генерації, з якої виросте політична та суспільна еліта, яка працюватиме для добра суспільства – держави.»
Місія фонду

Сприяти вихованню і становленню людей нового покоління, свідомих та відповідальних за долю держави та благо суспільства. Люди нового покоління — професійні, патріотичні, етичні, що турбуються про суспільне благо і активні в громадському і політичному житті суспільства, вміють співпрацювати з іншими та мають практичні досягнення у покращенні життя інших.

Діяльність Фонду можна умовно розділити на два періоди
грантодавчий та операційний.
Грантодавча діяльність (2010—2012 роки)

Основні проєкти, які підтримав Фонд протягом цього періоду

  • Розвиток Пласту — Національної скаутської організації України — в різних напрямках:
    • програма регіонального розвитку Пласту
    • міжнародна співпраця Пласту
    • зв'язки Пласту з громадськістю
    • відзначення 100-ліття Пласту для виховання патріотичної, морально і фізично здорової молоді
  • Проєкти Центру політичних студій та аналітики

«Вища політична школа» Основна мета проєкту: навчання політично активної молоді у сфері відповідального лідерства.

«Візія для України» Основна мета проєкту: встановлення конструктивного діалогу в українському суспільстві щодо визначення єдиного спільного фундаменту розвитку держави.

  • Форум української молоді діаспори 2011 та 2012 років

(Проведено за ініціативи Світового конґресу українців) Основна мета: об'єднання української діаспори в одне ціле, залучення молоді до освітніх, виховних, культурних та наукових програм і проєктів в Україні.

Міжнародна програма «Студреспубліка» Місія організації: виховання поколінь, здатних вільно мислити, свідомих лідерів для України як цілком суверенної держави.

«Новий старт» Відкритий конкурс на пошук оргпроєктів (наукових розробок, бізнес- і соціальних ідей), які б розкривали вірогідні сценарії майбутнього України.

  • Конкурс «Україна моєї мрії»

(організований Європейською Асоціацією українців та Центром розвитку суспільства) Основна мета — спонукати українців до стратегічного мислення, до планування своїх перспектив і майбутнього України.

  • Підтримка Програми стажування у Верховній Раді ГО «Ліга інтернів»
  • Підтримка навчальних закладів

КНУ ім. Тараса Шевченка, Вісконсін Україна, Академічна гімназія, Український католицький університет

  • Підтримка видань

Двотомник «Екстракт + 200» добірка найкращих статей газети «День» «Сила м'якого знака, або Повернення Руської правди» спеціальна книжкова серія бібліотеки газети «День» з розвитку українського видавництва «Дуліби» та «День».

Операційна діяльність (з 2012 року і дотепер)

У липні 2012 року Фонд розпочав операційну діяльність та зосередився на розробці та впровадженні власних проєктів та програм.

  • «Перший національний конкурс проектів»

Упродовж липня 2012 року до червня 2013 до розгляду приймались проєкти від українських громадських та благодійних організацій, які відповідали місії та основним програмним напрямам діяльності Фонду.

Програмні напрями:

  • Програма «Цінності майбутнього»

Мета: формування світогляду людей нового покоління на основі конструктивних цінностей.

  • Програма «Сила мрій»

Мета: формування стратегічного мислення у людей нового покоління, здатності мріяти і планувати майбутнє суспільства і країни.

  • Програма «Творці майбутнього»

Мета: активізація та гуртування людей нового покоління, посилення їхньої ролі в суспільстві.

  • Програма «Архітектура країни»

Мета: вивчення та адаптація прогресивного закордонного досвіду державотворення і проведення реформ в Україні.

За результатами конкурсу було підтримано 26 проєктів із різних регіонів України, впровадження яких тривало до кінця червня 2013 року.

  • Програма «Молодь змінить Україну»

Із кінця 2012 року Фонд впроваджує ключову довгострокову програму «Молодь змінить Україну» З 2014 року діє Асоціація учасників програми «Молодь змінить Україну». Станом на листопад 2016 року в Асоціації перебуває понад 500 учасників. У квітні 2016 року у зв'язку із банкрутством банку «Хрещатик», у якому перебували всі кошти Фонду Богдана Гаврилишина, діяльність Фонду опинилася під загрозою призупинення.

Проєкти

Ключовим проєктом Благодійного фонду Богдана Гаврилишина була довгострокова повторювана програма «Молодь змінить Україну», яка з 2012 по 2017 роки реалізовувалася Фондом Богдана Гаврилишина, залучивши понад 500 активних молодих людей. З 2018 р. втілюється Фондом родини Богдана Гаврилишина. На базі Програми було створено Асоціацію учасників [Архівовано 28 квітня 2021 у Wayback Machine.]. Вона розпочала свою діяльність 5 червня 2014 року конференцією «Трансформація почалась?» [Архівовано 8 червня 2021 у Wayback Machine.], яка відбулася в МІМ-Київ. Асоціація створена з метою покращення комунікації між учасниками Програми, задля того, щоб вони змогли обмінюватись думками і набутим досвідом, брати участь в експертних дискусіях, відвідувати практичні семінари від провідних фахівців із різних сфер, а також зустрічатися з цікавими та успішними людьми.

За роки існування програми «Молодь змінить Україну» (з 2012 по 2018 рр.) до участі в ній долучились понад 500 молодих, професійних та активних українців.

Інтерв'ю у ЗМІ

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. https://bhfamily.org/gavrylyshyn/
  2. Помер Богдан Гаврилишин [Архівовано 8 листопада 2020 у Wayback Machine.] // Українська правда.
  3. Гаврилишин Богдан Дмитрович. www.nas.gov.ua (укр.). Архів оригіналу за 24 вересня 2021. Процитовано 24 вересня 2021.
  4. У деяких документах є інша дата — 17 жовтня
  5. Маркевич В., Гаврилишин Д. Калейдоскоп Минулого. Коропець // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 557.
  6. Гаврилишин Б. Залишаюсь українцем… — С. 14.
  7. Гаврилишин Б. Залишаюсь українцем… — С. 15.
  8. Гаврилишин Б. Залишаюсь українцем… — С. 20.
  9. Там само. — С. 26.
  10. Там само. — С. 28.
  11. Ініціатива «Першого грудня». Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 9 березня 2017.
  12. Все XX сторіччя український народ і влада були розділені - Сверстюк. Історична правда. Архів оригіналу за 16 січня 2012. Процитовано 9 березня 2017.
  13. The World is Helping Ukraine: Can Ukraine Help the World? | Cadmus Journal. cadmusjournal.org. Архів оригіналу за 24 вересня 2021. Процитовано 24 вересня 2021.
  14. Пропонована Декларація Обов’язків Людини. Українська правда - Блоги. Архів оригіналу за 24 вересня 2021. Процитовано 24 вересня 2021.
  15. Декларація Відповідальності Людини. Фонд Родини Богдана Гаврилишина (укр.). 26 січня 2018. Архів оригіналу за 27 вересня 2021. Процитовано 24 вересня 2021.
  16. Помер Богдан Гаврилишин. Телеканал новин 24. Архів оригіналу за 24 жовтня 2016. Процитовано 9 березня 2017.
  17. На 91 році пішов з життя відомий економіст Богдан Гаврилишин. ukranews.com. Українські новини. 24 жовтня 2016. Архів оригіналу за 25 жовтня 2016.
  18. У Києві попрощалися з видатним економістом Богданом Гаврилишиним. ukranews.com. Українські новини. 28 жовтня 2016. Архів оригіналу за 31 жовтня 2016.
  19. У парку Шевченка висадили пам’ятне дерево на честь Богдана Гаврилишина. Вечірній Київ (укр.). Архів оригіналу за 24 вересня 2021. Процитовано 24 вересня 2021.
  20. В ПАРКУ ШЕВЧЕНКА З’ЯВИЛОСЬ МІСЦЕ ВШАНУВАННЯ ПАМ’ЯТІ БОГДАНА ГАВРИЛИШИНА. Благодійний фонд Богдана Гаврилишина. Архів оригіналу за 24 вересня 2021. Процитовано 24 вересня 2021.
  21. Про перейменування вулиці в місті Києві (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 24 вересня 2021. Процитовано 24 вересня 2021.
  22. Про встановлення Дня відповідальності людини. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 24 вересня 2021.
  23. Проект #BH15 [Архівовано 1 липня 2019 у Wayback Machine.], Марафон відповідальності // Фонд Родини Богдана Гаврилишина
  24. «Марафон відповідальності» [Архівовано 1 липня 2019 у Wayback Machine.] Українців закликають висадити і зростити соняшник сорту «Богдан Гаврилишин» // Ольга Харченко, «День» № 96, 7 червня 2017 — 18:56
  25. У львівському сквері висадять клумбу соняшників імені Богдана Гаврилишина [Архівовано 1 липня 2019 у Wayback Machine.] // zaxid.net, 15 червня 2017
  26. На території Полтавської аграрної академії висадили соняшник сорту імені Богдана Гаврилишина [Архівовано 1 липня 2019 у Wayback Machine.] // Новини Полтавщини, 4 червня 2019
  27. Повне ім'я: Гаврилишина Леоніда Петрівна.
  28. Крістін, повне ім'я: Христина Гаврилишин-Батруч (англ. Christine Hawrylyshyn-Batruch)
  29. Патрисія, повне ім'я: Патрісія Гаврилишина-Шморгун (англ. Patricia Hawrylyshyn-Shmorhun)
  30. Леслі, повне ім'я: Леслі Гаврилишин англ. Leslie Hawrylyshyn
  31. а б Дозвіл на публікацію на умовах CC BY-SA. Архів оригіналу за 6 березня 2022. Процитовано 8 червня 2022.
  32. Курс лекцій Богдана Гаврилишина [Архівовано 7 листопада 2017 у Wayback Machine.] prometheus.org.ua
  33. Указ Президента України від 21 жовтня 2016 року № 469/2016 «Про нагородження Б.Гаврилишина орденом Свободи»
  34. Президент нагородив орденом Свободи відомого українського економіста та мецената Богдана Гаврилишина [Архівовано 22 жовтня 2016 у Wayback Machine.] // Офіційне інтернет-представництво Президента України, 21 жовтня 2016
  35. Указ Президента України від 19 травня 2005 року № 825/2005 «Про відзначення державними нагородами України працівників Міжнародного інституту менеджменту (МІМ-Київ)»
  36. Указ Президента України від 16 жовтня 1996 року № 951/96 «Про нагородження відзнакою Президента України - орденом "За заслуги"»
  37. Гаврилишин Богдан Дмитрович [Архівовано 26 квітня 2022 у Wayback Machine.] // Сайт Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя
  38. Постанова КМУ від 17 листопада 2001 р. № 1542 «Про нагородження Гаврилишина Б. Д. Почесною грамотою Кабінету Міністрів України». Архів оригіналу за 13 квітня 2022. Процитовано 8 червня 2022.
  39. Архівована копія. Архів оригіналу за 1 листопада 2016. Процитовано 31 жовтня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  40. Рішення Чортківської міської ради від 6 червня 2016 року № 255 Про присвоєння звання «Почесний громадянин міста Чорткова»
  41. Почесні громадяни м. Чорткова [Архівовано 5 жовтня 2016 у Wayback Machine.] // Чортківська міська рада.
  42. Місце пам’яті Богдана Гаврилишина в Парку Шевченка. 2 листопада 2017 року. Процитовано 24 липня 2022 року.

Джерела

[ред. | ред. код]