Формула-1 — Гран-прі Австралії 2008 — Вікіпедія

Гран-прі Австралії 2008
Австралія LXXIII ING Australian Grand Prix
1-й з 18 етапів сезону 2008/ Гонка №786
← 17.Бразилія (2007) • 2.Малайзія →
Дата 16 березня 2008 року
Місце Австралія Мельбурн
Траса Альберт-Парк
Довжина кола 5,303 км
Дистанція 307,574 км (58 кіл)
Погода Сонячно, сухо.
Температура повітря +36°С, траси +44°С
Поул
1:26.714 Велика Британія Льюїс Хемілтон Макларен-Мерседес
Найшвидше коло
1:27.418
(43 коло) 		Фінляндія Хейкі Ковалайнен Макларен-Мерседес
Подіум
Переможець Велика Британія Льюїс Хемілтон Макларен-Мерседес
2 місце Німеччина Нік Хайдфельд Заубер-БМВ
3 місце Німеччина Ніко Росберг Вільямс-Тойота
2007 ←  Гран-прі Австралії 2008  → 2009

Гран-прі Австралії 2008 року — перший етап чемпіонату світу 2008 року з автоперегонів у класі Формула-1, пройшов з 14 по 16 березня 2008 року на трасі Альберт-Парк у Мельбурні (Австралія). Перемогу на гран-прі святкував британський пілот стайні «Макларен-Мерседес» Льюїс Хемілтон.

Перед гран-прі

[ред. | ред. код]

Класифікація

[ред. | ред. код]

Кваліфікація

[ред. | ред. код]
Пілот Команда 1 частина 2 частина 3 частина
1 Велика Британія Льюїс Хемілтон Макларен-Мерседес 1:26.572 1:25.187 1:26.714
2 Польща Роберт Кубіца Заубер-БМВ 1:26.103 1:25.315 1:26.869
3 Фінляндія Хейкі Ковалайнен Макларен-Мерседес 1:25.664 1:25.452 1:27.079
4 Бразилія Феліпе Масса Феррарі 1:25.994 1:25.691 1:27.178
5 Німеччина Нік Хайдфельд Заубер-БМВ 1:25.960 1:25.518 1:27.236
6 Італія Ярно Труллі Тойота 1:26.427 1:26.101 1:28.527
7 Німеччина Ніко Росберг Вільямс-Тойота 1:26.295 1:26.059 1:28.687
8 Велика Британія Девід Култхард Ред Булл-Рено 1:26.381 1:26.063 1:29.041
9 Німеччина Тімо Глок[1] Тойота 1:26.919 1:26.164 1:29.593
10 Німеччина Себастьян Феттель Торо Россо-Феррарі 1:26.702 1:25.842 нема часу[2]
11 Бразилія Рубенс Барікелло Хонда 1:26.369 1:26.173
12 Іспанія Фернандо Алонсо Рено 1:26.907 1:26.188
13 Велика Британія Дженсон Баттон Хонда 1:26.712 1:26.259
14 Японія Кадзукі Накадзіма Вільямс-Тойота 1:26.891 1:26.413
15 Австралія Марк Веббер Ред Булл-Рено 1:26.914 нема часу[3]
16 Фінляндія Кімі Ряйкконен Феррарі 1:26.140 нема часу[4]
17 Італія Джанкарло Фізікелла Форс Індія-Феррарі 1:27.207
18 Франція Себастьєн Бурде Торо Россо-Феррарі 1:27.446
19 Німеччина Адріан Сутіл Форс Індія-Феррарі 1:27.859
20 Японія Такума Сато Супер Агурі-Хонда 1:28.208
21 Бразилія Нельсон Піке (мол.) Рено 1:28.330
22 Велика Британія Ентоні Девідсон Супер Агурі-Хонда 1:29.059

Перегони

[ред. | ред. код]
Двобій Хайдфельда та Росберга.
Пілот Команда Кіл Час Старт Очок
1 Велика Британія Льюїс Хемілтон Макларен-Мерседес 58 1:34:50.616 1 10
2 Німеччина Нік Хайдфельд Заубер-БМВ 58 +5.4 5 8
3 Німеччина Ніко Росберг Вільямс-Тойота 58 +8.1 7 6
4 Іспанія Фернандо Алонсо Рено 58 +17.1 11 5
5 Фінляндія Хейкі Ковалайнен Макларен-Мерседес 58 +18.0 3 4
6 Японія Кадзукі Накадзіма[5] Вільямс-Тойота 57 +1 коло 13 3
7 Франція Себастьєн Бурде Торо Россо-Феррарі 55 двигун 17 2
8 Фінляндія Кімі Ряйкконен Феррарі 53 двигун 15[4] 1
схід Польща Роберт Кубіца Заубер-БМВ 47 аварія 2
схід Німеччина Тімо Глок Тойота 43 аварія 18[1]
схід Японія Такума Сато Супер Агурі-Хонда 32 трансмісія 19
схід Бразилія Нельсон Піке (мол.) Рено 30 аварія 20
схід Бразилія Феліпе Масса Феррарі 29 двигун 4
схід Велика Британія Девід Култхард Ред Булл-Рено 25 аварія 8
схід Італія Ярно Труллі Тойота 19 електрика 6
схід Німеччина Адріан Сутіл Форс Індія-Феррарі 8 гідравліка 22[6]
схід Австралія Марк Веббер Ред Булл-Рено 0 аварія 14[3]
схід Велика Британія Дженсон Баттон Хонда 0 аварія 12
схід Велика Британія Ентоні Девідсон Супер Агурі-Хонда 0 аварія 21
схід Німеччина Себастьян Феттель Торо Россо-Феррарі 0 аварія 9[2]
схід Італія Джанкарло Фізікелла Форс Індія-Феррарі 0 аварія 16
ДСК Бразилія Рубенс Барікелло[7][8] Хонда 58 +52.4 10

Найшвидше коло: Хейкі Ковалайнен — 1:27.418

Кола лідирування: Льюїс Хемілтон — 50 (1-17, 22-42, 47-58), Хейкі Ковалайнен — 8 (18-21, 43-46).

Примітки і посилання

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Глок втратив десять місць на старті через два штрафи по п'ять місць кожний. Перший — за заміну коробки передач, а другий — за створення під час кваліфікації перешкоди Марку Вебберу.
  2. ↑ а б Феттель потрапив до третьої кваліфікаційної сесії, але через поломку масляного насоса не зміг взяти у ній участі.
  3. ↑ а б Веббер стартував у другій кваліфікаційній сесії, але не зміг проїхати жодного швидкого кола через механічні проблеми.
  4. ↑ а б У першій кваліфікакційній сесії на машині Ряйкконена виникли проблеми з тиском пального, він не зміг доїхати до боксів, а тому був виключений із подальшої боротьби за поул, хоча потрапив у другу кваліфікаційну сесію.
  5. ↑ Кадзукі Накадзіма покараний втратою 10 позицій на стартовій решітці на наступних перегонах (Гран-прі Малайзії) через ініціювання зіткнення з Робертом Кубіцею.
  6. ↑ Адріан Сутіл стартував з піт-лейн.
  7. ↑ Рубенс Барікелло покараний штрафом «stop&go» за дозаправку до відкриття піт-лейн.
  8. ↑ Рубенс Барікелло дискваліфікований за виїзд з піт-лейн на червоне світло.

Джерела Інтернет

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:2008 Australian Grand Prix
Болід Формули-1 Це незавершена стаття про Формулу-1.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Формула-1_—_Гран-прі_Австралії_2008&oldid=28707094