Георгій Харпак — Вікіпедія

Жорж Шарпак
фр. Hersz Georges Charpak[1]
Georges Charpak
Народився1 серпня 1924(1924-08-01)
Дубровиця, Волинське воєводство, Польща (нині Рівненська область, Україна)
Помер29 вересня 2010(2010-09-29) (86 років)
Париж, Франція
ГромадянствоПольща ПольщаФранція Франція
Національністьукраїнський єврей
Діяльністьфізик, учасник французького Руху Опору, дослідник
ГалузьЯдерна фізика та фізика елементарних частинок
Відомий завдякикамера Шарпака
Alma materГірнича школа Парижа, Колеж де Франс
Науковий ступіньдокторський ступінь[2] (1955) і baccalauréatd (1941)
Знання мовфранцузька[3]
ЗакладCNRS, ESPCI ParisTech, CERN
УчасникДруга світова війна
ЧленствоФранцузька академія наук[4], Національна академія наук США[5], Австрійська академія наук, Російська академія наук і Паризька медична академія
Magnum opusQ3025405?
Брати, сестриAndré Charpakd
У шлюбі зDominique Vidald
Діти (3)Nathalie Charpakd
Нагороди Нобелівська премія з фізики (1992)

Гео́ргій Харпа́к (фр. Georges Charpak, Жорж Шарпак; 1 серпня 1924, Дубровиця (нині Рівненська область) — 29 вересня 2010, Париж) — французький фізик українського єврейського походження. Лауреат Нобелівської премії з фізики (1992) — за розвиток нових детекторів елементарних частинок, винахід так званих «камер Шарпака». Крім Нобелівської премії Ж. Шарпак був 1971 року відзначений нагородою Європейського фізичного товариства – премією Рікарда (заснована 1971 для заохочення медиків та тих, хто сприяє розвитку медицини).

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився у містечку Дубровиця Волинського воєводства Польщі (нині Рівненської області України), у єврейській сім'ї.

Перші роки життя прожив тут само, серед звичайних українських селян, про що він окремо згадував у спогадах дитинства. Батьки: Мотл Харпак (згодом Моріс Шарпак) та Хана Шапіро (згодом Анна Шапіро).

На початку 1930-х його родина виїхала спочатку до Варшави (семилітній Георгій травмував ногу і лікар порадив батькам звернутися до фахівців у Варшаві), потім пошуки кращої долі змусили родину виїхати до Палестини, згодом родина емігрувала до Франції[6].

19-річний Жорж Шарпак (так його ім'я читалося за правилами французької мови) вступив до Руху Опору.

1944 — потрапив до нацистського концентраційного табору Дахау, де зміг вижити завдяки знанню кількох мов. Був звільнений у 1945.

1946 — отримав громадянство Франції.

1947 — закінчив Гірничу школу Парижа. Навчаючись у Колеж де Франс, відвідував лекції фізика Фредерік Жоліо-Кюрі.

З 1959 починає працювати в Європейському центрі ядерних досліджень (CERN).

За розроблення детектора елементарних часток у 1992 удостоєний Нобелівської премії в галузі фізики.

Член Французької Академії наук, почесний доктор 4 університетів, зокрема почесний доктор Женевського університету, професор кафедри Жоліо-Кюрі і Вищої школи фізики та хімії в Парижі.

Знаний в Англії як Джордж Чарпак, у Франції — Жорж Шарпак.

Серед нагород вченого, зокрема, премія Європейського фізичного товариства.

Про свою батьківщину Україну Ж. Шарпак відгукується в інтерв'ю та спогадах.

Його молодший брат — французький кіноактор і режисер Андре Шарпак (фр. André Charpak, народ. 1930).

Спогади

[ред. | ред. код]

Жорж Шарпак. Спогади вигнанця, фізика, громадянина світу — перекладено за виданням: Georges Charpak. MÉMOIRES d’un déraciné, physicien et citoyen du monde. Éditions Odile Jacob, Paris, 2008, 2010 / ISBN 978-2-7381-2406-7[7]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Fichier des personnes décédées mirror
  2. https://www.lemonde.fr/archives/article/1973/02/12/m-georges-charpak-recoit-te-grand-prix-de-physique-pour-l-annee-1973_2569903_1819218.html
  3. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  4. https://www.lemonde.fr/archives/article/1992/10/16/les-prix-nobel-physique-georges-charpak-france-le-traqueur-de-particules_3893549_1819218.html
  5. NNDB — 2002.
  6. Як нобелівського лауреата з Полісся переслідувала «згубна коханка». [Архівовано 1 серпня 2017 у Wayback Machine.] ВВС Україна. 1 серпня, 2017 рік.
  7. «Світ мого дитинства там, де я був Грицем Харпаком», – визнавав у спогадах фізик Ж.Шарпак, згадуючи своє волинське дитинство

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]