Чураско — Вікіпедія

Чураско
Походження Бразилія і  Іспанія
Необхідні компонентим’ясо
Типова бразильська чураска

Чураско (ісп. churrasco) — португальська та іспанська назва яловичини або смаженого м'яса в цілому, аналог гриля або барбекю. Це характерна риса кухні Бразилії, Уругваю та Аргентини. Пов'язаний з цим термін churrascaria (або churrasqueria) переважно розуміється як стейк-хаус. Чураскарія — ресторан, де подають смажене м'ясо. Зазвичай відвідувачам пропонують стільки, скільки можуть з'їсти: офіціанти ходять з рожном, нарізуючи м'ясо на тарілку клієнта[1]. Цей стиль сервірування називається espeto corrido або rodízio і досить популярний у Бразилії, особливо у південних штатах, таких як Ріу-Гранді-ду-Сул, Парана, Санта-Катаріна та Сан-Паулу.

Чураско за країнами

[ред. | ред. код]
Бразильське чурраско

У Бразилії churrasco це термін для барбекю (за аналогією з аргентинським та уругвайським асадом), який виник на півдні Бразилії. У ньому використовується різноманітне м'ясо, свинина, ковбаса та курка, які можна готувати на спеціально побудованому «churrasqueira», грилі для барбекю, часто з підставками для рожна або шампурів[2]. Портативні чураскейрас схожі на ті, що використовуються для приготування аргентинського та уругвайського асадо, з підставкою для гриля, але у багатьох бразильських чураскейрас немає грилів, тільки шампури над вугіллям. В якості альтернативи м'ясо можна приготувати на великих металевих або дерев'яних шпажках, що спираються на підставку або встромлені в землю і обсмажені на вугіллі (також можна використовувати дерево, особливо в штаті Ріу-Гранді-ду-Сул).

У Нікарагуа він відноситься до тонкого стейку, приготовленого на грилі і подається з традиційною петрушкою в соусі чимічурі, часник, перець і соус з оливкової олії. Перша хвиля іммігрантів запровадила цей термін для позначення шматка яловичини у ресторанах Сполучених Штатів у Маямі та Флориді ще у 1950-х роках.

В Аргентині та Уругваї Чурраско відноситься до будь-якої м'якоті яловичини, яка нарізана як стейк і підсмажена над розпеченим вугіллям або на дуже гарячій сковороді. Гаучо готували чурраско як частину свого асадо, яке тепер є національною стравою обох країн, яке подають із салатом та смаженим або пюре, а іноді і зі смаженим яйцем.

У Пуерто-Рико це завжди відноситься до скирт-стейка, приготовленого на грилі. Чимічуррі соус не є обов'язковим, оскільки м'ясо дуже пікантне, допускається лише з невеликого відтінку морської солі, що посипають м'ясо під час приготування. Також прийнято замінювати соус чимічурі ромовим соусом з гуави, приготовленим зі спеціями і 7up або соусом аджилімоджілі.

В Еквадорі Чурраско є основним продуктом харчування прибережного регіону, особливо Гуаякіля. Це стейк на грилі, заправлений чимічурі, він подається з бананами, білим рисом, картоплею фрі, смаженим яйцем і скибочками авокадо.

У Гватемалі чураско вважається типовою стравою для зустрічей та урочистих заходів. Зазвичай його подають з чирмолом, червоним соусом, що містить нарізані помідори та цибулю, а також з кукурудзою, гуакамоле, смаженою картоплею, тушкованою чорною квасолею, рисом та коржами.

У Чилі чураско відноситься до тонкого стейка, який варіюється залежно від бажаного виду сендвіча. Шматочки смажаться на грилі і подаються (іноді підігрітими) у місцевій булочці (званій «марракета» або «пан батідо» в Вальпараісо), зазвичай з помідорами, авокадо та майонезом, у разі італійського чураско. Інша популярна страва, churrasco a lo pobre («чураско для бідняків»), складається з чураско, яке подається з картоплею фрі, смаженим яйцем та карамелізованою цибулею.

У Португалії frango de churrasco з пірі-пірі (своєрідне солоне смажене курча, приготоване на churrasqueira, в гострому червоному соусі чилі, з часником і червоним перцем) є дуже популярним. Португальське чураско та страви з курки дуже популярні у країнах з португальськими громадами, таких як Канада, Австралія, США, Венесуела та Південна Африка. Термін «чураско» використовується в колишніх португальських колоніях. Наприклад, чураско мокамбікано — смажену м'ясну страву з Мозамбіку.

Бразильське барбекю

У Галісії під чураско розуміють майже виключно смажені свинячі або яловичі реберця. Галісійці, які емігрували до Америки в 20 столітті, привезли з собою рецепт чурраско. У наші дні багато галісійців усіх соціальних верств готують чураскаду.

У Сполучених Штатах популярність ресторанів у стилі чураско зросла з 1990-х років[3], чому сприяв успіх різних мереж, у тому числі Rodizio Grill, Texas de Brazil, Fogo de Chão і Tucanos, а також окремих бразильських барбекю ресторанів[4].

У США CHURRASCO є зареєстрованим товарним знаком для грилів / жаровень, вироблених Hickory Industries, Inc. of Ft. Lee, Нью-Джерсі[5].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Brazil Cuisine. DiscoverBrazil.com. Архів оригіналу за 8 червня 2007. Процитовано 20 листопада 2007. ..churrascaria restaurant ...A small army of waiters square your table with every imaginable cut of beef, pork, and chicken on a meter long skewer (called "espeto"), all of them hot from the grill. They serve you small slices or portions until you raise the white flag
  2. Streissguth, Thomas (2003). Brazil in pictures. Minneapolis: Lerner Publications. с. 54. ISBN 0-8225-1959-3.
  3. Tonon, Rafael (15 жовтня 2019). Brazilian Food in the U.S. Is About to Get a Lot More Exciting. Eater.com. Vox Media LLC. Архів оригіналу за 28 січня 2021. Процитовано 31 серпня 2020.
  4. Tonon, Rafael (6 жовтня 2016). How the Brazilian Steakhouse Swept America. Eater.com. Vox Media, LLC. Архів оригіналу за 28 липня 2020. Процитовано 31 серпня 2020.
  5. Churrasco. USPTO.gov. United States Patent and Trademark Office. 26 травня 2009. Процитовано 31 серпня 2020.