French
Deutschさ — Вікіпедія
| Хіраґана | |
 | |
 | |
| Походження | 左 |
| JIS X 0213 | 1-4-21 |
| Unicode | 3055 |
| Катакана | |
 | |
 | |
| Походження | 散 |
| JIS X 0213 | 1-5-21 |
| Unicode | U+30B5 |
| Вимова • Мови • Клас | |
| МФА | sa |
| Мови | ja, ain |
| Звук | чистий |
| Транслітерація | |
| Кирилиця | СА |
| Латинка | SA |
| Хіраґана | |
 | |
 | |
| Походження | さ |
| JIS X 0213 | 1-4-22 |
| Unicode | 3056 |
| Катакана | |
 | |
 | |
| Походження | サ |
| JIS X 0213 | 1-5-22 |
| Unicode | U+30B6 |
| Вимова • Мови • Клас | |
| МФА | (d)za |
| Мови | ja |
| Звук | дзвінкий |
| Транслітерація | |
| Кирилиця | ДЗА |
| Латинка | ZA |
さ або サ (/sa/; МФА: [sa] • [sä]; укр. са) — склад в японській мові, один зі знаків японської силабічної абетки кана. Становить 1 мору. Розміщується у комірці 1-го рядка 3-го стовпчика таблиці ґодзюон.
Має похідні дзвінкі звуки — ざ або ザ (/za/; МФА: [(d)za] • [(d)zä]; укр. дза).
Фонема сучасної японської мови. Складається з одного ясенного приголосного звука та одного неогубленого голосного середнього ряду низького піднесення /а/ (あ). Приголосні бувають різними залежно від типу.
| Глухий ясенний щілинний: | /s/ → | さ | [sa] | (основний звук) | |
| Дзвінкий ясенний щілинний: | /z/ → | ざ | [za] | (похідний звук; в середині слова) | |
| Дзвінкий ясенний африкат: | /z/ → | ざ | [d͡za] | (похідний звук; на початку слова і перед /N/) |
Місце у системах порядку запису кани:
- Порядок ґодзюону: 11.
- Порядок іроха: 37. Між あ і き.
- Хіраґана: さ
- Походить від скорописного написання ієрогліфа 左 (са, ліво).
- Катакана: サ
- Походить від скорописного написання верхньої лівої складової ієрогліфа 散 (сан, розсипатися).
- Манйоґана: 左 • 佐 • 沙 • 作 • 者 • 柴 • 紗 • 草 • 散
- Кирилиця:
- Система Поліванова: СА (са).
- Альтернативні системи: СА (са).
- Латинка
- Система Хепберна: SA (sa).
- Японська система: SA (sa).
- JIS X 4063: sa
- Айнська система: SA (sa).
- Кирилиця:
- Система Поліванова: ДЗА (дза).
- Альтернативні системи: ДЗА (дза), ЗА (за)
- Латинка
- Система Хепберна: ZA (za).
- Японська система: ZA (za).
- JIS X 4063: za
- Айнська система: ZA (za).
- Шрифт Брайля:
●－
－●
－●
- радіоабетка: САкура но СА (桜のサ; «са» сакури)
- Абетка Морзе: −・−・−
- 『NHK日本語発音アクセント辞典』, 東京: 日本放送出版協会, 1998. (яп.)
- Словник NHK вимови і наголосу японської мови. — Токіо: Видавництво NHK, 1998.
- 『日本語の教育から研究へ』, 東京: くろしお出版, 2006. (яп.)
- Від вивчення японської мови до науки. — Токіо: Куросіо, 1998.
- 山田孝雄著 『五十音圖の歴史』, 東京: 宝文館出版, 1970. (яп.)
- Ямада Йосіо. Історія Ґодзюону. — Токіо: Хобункан, 1998.
- Поливанов Е. Г. Введение в языкознание для востоковедных вузов. — М. 1928. (рос.)
- Поливанов Е. Г. Грамматика японского разговорного языка. — М. 1930. (рос.)
- Hepburn J.C., A Japanese-English and English-Japanese Dictionary, Shanghai, American Presbyterian Mission Press, 1886. (англ.), (рос.)
- Бондаренко І., Хіно Т. Українсько-японський словник. — Київ, 1997.
- Федоришин М. Украïнська транскрипція японськоï мови: методичний посібник з основ японського письма: фонетична транскрипція. Львів: Львівська політехніка, 1994.
- Японська система ромадзі (яп.)
- Система ромадзі Хепберна для оформлення японських паспортів (яп.)
- Система ромадзі JIS X 4063:2000 (яп.)
| Ґодзюон | |||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| ん н | ゛ | わ ва | ら ра | や я | ま ма | は ха | な на | た та | さ са | か ка | あ а |
| っ | ゜ | ゐ і | り рі | み мі | ひ хі | に ні | ち ті | し сі | き кі | い і | |
| ヴ в | ゝ | る ру | ゆ ю | む му | ふ фу | ぬ ну | つ цу | す су | く ку | う у | |
| ヶ | ゑ е | れ ре | め ме | へ хе | ね не | て те | せ се | け ке | え е | ||
| ー | を о | ろ ро | よ йо | も мо | ほ хо | の но | と то | そ со | こ ко | お о | |
| Іроха | |||||||||||
| い і | ろ ро | は ха | に ні | ほ хо | へ хе | と то | ち ті | り рі | ぬ ну | る ру | を о |
| わ ва | か ка | よ йо | た та | れ ре | そ со | つ цу | ね не | な на | ら ра | む му | |
| う у | ゐ і | の но | お о | く ку | や я | ま ма | け ке | ふ фу | こ ко | え е | て те |
| あ а | さ са | き кі | ゆ ю | め ме | み мі | し сі | ゑ е | ひ хі | も мо | せ се | す су |
| Шаблон • Обговорення • Проєкт | |||||||||||