Глід український — Вікіпедія
Глід український | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
Клада: | Розиди (Rosids) |
Порядок: | Розоцвіті (Rosales) |
Родина: | Трояндові (Rosaceae) |
Підродина: | Мигдалеві (Amygdaloideae) |
Триба: | Maleae |
Підтриба: | Malinae |
Рід: | Глід (Crataegus) |
Вид: | Глід український (C. ucrainica) |
Біноміальна назва | |
Crataegus ucrainica Pojark., 1939 |
Глід український [1] — багаторічна рослина родини розових. Харчова, лікарська та декоративна культура.
Кущ або дерево заввишки 2-4 м. Пагони вишневі, в молодому віці запушені, з віком стають голими або майже голими. Кора коричнево-сіра. Бічні безплідні пагони перетворюються у тонкі, довгі (12-20 мм) колючки, частково вкриті листям. На плідних пагонах нижні листки клиноподібні або обернено-яйцеподібні, тричі розрізані або неглибоко тричілопатеві, верхні — обернено-яйцеподібні, ромбічні або заокруглені, неглибоко розсічені на 5-7 лопатей. Лопаті листкових пластинок рівномірно зазублені, зубці по нижньому краю бокових лопатей листка доходять майже до черешка. Квітки великі, блідо-рожеві. Суцвіття рідке, 10-20-квіткове, діаметром 7-9 см. Чашолистки квітів трикутно-ланцетні, загострені. Тичинки численні, стовпчиків 2 (рідше 1 або 3). плоди майже кулясті (8-12 мм завдовжки), темно-червоні, більш-менш запушені, звичайно з двома кісточками.
Квітне в червні, плоди дозрівають у серпні.
В квітках глоду українського містяться флавоноїди (гіперозид, кверцетрин і вітексин), ефірна олія, холін, ацетилхолін, кавова и хлорогенова кислоти, триметиламін. В плодах містяться сапоніни (уреолова та олеанолова кислоти), бета-фітостерин, хлорогенова і кавова кислоти, флавоноїд гіперозид, аскорбінова кислота, каротин, холін, ацетилхолін, ефірна олія, фруктоза, амигдалин, сорбіт; винна, лимонна, кратегова кислоти; жирна олія, гіперин, дубильні речовини.
Цей вид рослин зустрічається виключно в межах України. Ареал охоплює Прикарпаття, лісові і лісостепові райони в середній і верхній течії Дніпра. Глід український зростає у листяних і мішаних лісах, на узліссях, по берегах річок, в антропогенних ландшафтах таких як: придорожні лісосмуги, парки, кладовища. Нерідко утворює мішані зарості з іншими ягідними чагарниками (тереном, шипшиною), які можуть займати площу до кількох гектарів.
Тіньовитривала рослина.
Глід український використовують у медицині нарівні з глодом криваво-червоним. Сировиною слугують квітки і плоди. Препарати мають кардіотонічну, протиаритмічну дію, зменшують збудливість центральної нервової системи, знижують артеріальний тиск, розширюють мозгові судини, нормалізують рівень холестерину.
Зібрані квітки швидко сушать при температурі не вище ніж 40°С. Пуп'янки і перезрілі квітки швидко буріють, тому їх не варто збирати. Також не можна збирати суцвіття, ушкоджені комахами. Зібрану сировину викладають тонким шаром не пізніше ніж за 1-2 години після зрізання, сушать протягом 2-3 діб. Сировина дуже гігроскопічна, тому її потрібно зберігати в сухому приміщенні.
Плоди збирають з кінця вересня до приморозків. Їх зрізають цілими китицями, складають в кошики, сушать в сушарках або пічках при температурі 50-70°С. Можлива сушка на сонці, в цьому випадку на 1 м² розкладають 4-5 кг плодів. Сухі плоди звільняють від домішок (чашолистків, плодоніжок) на решетах.[2]
Плоди глоду українського можна вживати в їжу[3]. Вони мають слабкий приємний запах і специфічний смак. Зазвичай з них готують компоти.
Крім того, ця рослина може бути використана в декоративному садівництві.
- Глід український. Врожайна осінь
- Глід український, медоносна пора
- Глід український, квіти і плоди водночас
- Глід український на Січеславщині.
- ↑ The Plant List. [Архівовано 3 грудня 2019 у Wayback Machine.](англ.)
- ↑ Лекарственные растения Украины. Ивашин Д. С., Катина 3. Ф., Рыбачук И. 3., Иванов В. С, Бутенко Л. Т. Киев, «Урожай», 1974, стр. 360.(рос.)
- ↑
- Єлін Ю. Я., Зерова М. Я., Лушпа В. І., Шабарова С. І. Дари лісів. — Київ : Урожай, 1979. — 440 с.
- Чопик В. И., Дудченко Л. Г., Краснова А. Н. Дикорастущие полезные растения Украины : справочник. — К. : Наукова думка, 1983. — 400 с. (рос.)
- Глід український // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 115. — ISBN 5-88500-055-7.