Деревій — Вікіпедія

Деревій
Деревій звичайний (Achillea millefolium)
Біологічна класифікація
Царство:	Рослини (Plantae)
Клада:	Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада:	Покритонасінні (Angiosperms)
Клада:	Евдикоти (Eudicots)
Клада:	Айстериди (Asterids)
Порядок:	Айстроцвіті (Asterales)
Родина:	Айстрові (Asteraceae)
Підродина:	Айстрові (Asteroideae)
Триба:	Anthemideae
Рід:	Деревій (Achillea) L., 1753
Види
близько 150 Див. Список видів роду Деревій
Вікісховище: Achillea

Деревій^[1] (Achillea L.) — рід багаторічних трав'янистих рослин родини складноцвітих або айстрових (Asteraceae).

Наукова назва Achillea походить від імені давньогрецького міфологічного героя Ахілла, який вперше застосував цю рослину, вилікувавши рану свого друга^[2].

Багаторічні трави з цілісним, перисто-лопатевим або перисто-розсіченим листям. Стебла прямостоячі, висхідні. Суцвіття — кошики, дрібні, багатоквіткові, здебільшого зібрані в загальне щитковидне суцвіття, рідше поодинокі; крайові квітки маточкові, язичкові, білі, рожеві, червоні або жовті, серединні — двостатеві, трубчасті. Плід — сім'янка без летючки.

Рід Деревій включає в себе близько 150 описаних видів (Див. Список видів роду Деревій), поширених переважно в помірному поясі Північної півкулі, особливо багато видів в горах і в Середземномор'ї.

В Україні — 21 вид. Деревій звичайний (Achillea millefolium L., у т. ч. Achillea submillefolium) — найпоширеніший. Деревій пагорбовий (Achillea collina J.Becker ex Rchb.) теж є доволі поширеним. Деревій дрібноцвітий (Achillea micrantha Willd., у т. ч. Achillea birjuczensis Klokov) росте в степу й лісостепу. Деревій хрящуватий (Achillea cartilaginea Ledeb. ex Rchb.) росте спорадично в Поліссі, Лісостепу і Степу. Деревій стиснутий (Achillea coarctata Poir.) росте на пд.-зх. Одеської обл., дуже рідкісний. Деревій розхилений (Achillea distans Waldst. & Kit. ex Willd., у т. ч. Achillea stricta) росте в Карпатах. Деревій заплавний (Achillea inundata Kondr.) є звичайним у Поліссі й Лісостепу, а в Степу й Криму рідкісним. Деревій тонколистий (Achillea leptophylla M.Bieb.) є спорадичним на кам'янистих відслоненнях Степу й пд.-сх. Лісостепу. Деревій язиколистий (Achillea lingulata Waldst. & Kit.) росте в Карпатах, рідкісний. Деревій благородний (Achillea nobilis L.) росте в Поліссі (зрідка), Лісостепу, Степу та Криму. Деревій блідо-жовтий (Achillea ochroleuca Ehrh.) трапляється у Правобережному Степу, рідко. Деревій гостролистий (Achillea oxyloba (DC.) Sch.Bip.) зростає у високогір'ї Карпат. Деревій паннонський (Achillea pannonica Scheele) росте У Лісостепу, Степу та Криму часто, а на Поліссі рідко. Деревій цілолистий (Achillea ptarmica L.) трапляється дуже рідко на вологих луках у Поліссі та Закарпатті. Деревій щетинистий (Achillea setacea Waldst. & Kit.) росте в Лісостепу й Степу спорадично. Деревій степовий (Achillea stepposa Klokov & Krytzka) звичайний у лівобережному Лісостепу й Степу й у Криму. Achillea salicifolia зростає розсіяно майже на всій території.

Деревій голий (Achillea glaberrima Klokov) є ендеміком України — росте лише на гранітних скелях у степовому заповіднику «Кам'яні Могили» Донецької області. Деревій карпатський (Achillea carpatica Blocki ex Dubovik) — ендемік українських і словацьких Карпат. Деревій причорноморський (Achillea euxina Klokov) — ендемік українського Степу. Деревій подовий (Achillea micranthoides Klokov) — ендемік подів Лівобережній Степу України.

Зростає й натуралізований (і декоративний) Achillea filipendulina.

Лікарська рослина. У рослинній сировині деревію містяться вуглеводи, алкалоїди, сапоніни, дубильні речовини, флавоноїди та ефірна олія. Настій і рідкий екстракт із свіжого листя і суцвіть Деревія звичайного (і близьких до нього видів) застосовуються як кровоспинний засіб, підсилюють секреторну активність шлунка, розширюють жовчні протоки, знімають спазми в кишечнику а також у складі так званого апетитного чаю.

Деревій звичайний (Achillea millefolium) і деревій цілолистий (Achillea ptarmica) входять до списку дикорослих корисних рослин України.

Є відомості, що стеблини деревія використовувалися у китайському ворожінні (див. Ворожіння по І Цзину на стеблах тисячолисника^[en]) ще у 13 ст. до н. е.^[3]

Населення багатьох країн використовує деревій як пахучу приправу нарівні з пижмом. У Румунії, Угорщині, Чехії, Словаччині на ньому настоюють лікери і вермут.^[4]

Деревій голий (Achillea glaberrima) включений до Червоної книги України видання 2009 року^[5], до Європейського червоного списку тварин і рослин, що знаходяться під загрозою зникнення у світовому масштабі (1991)^[6], до Червоної книги Донецької області^[7] та до Офіційного переліку регіонально рідкісних рослин Донецької області^[8].

До Червоної книги України видання 2009 року внесені також деревій язиколистий (Achillea lingulata Waldst. & Kit.; синоніми — деревій язичковий, чихавка язичкова, чихавка язиколиста)^[9] і деревій гостролистий (Achillea oxyloba (DC.) Sch.Bip.; синоніми — чихавка тонколиста, деревій Шура)^[10].

• Список родів родини айстрових

• Рябчук В. П. Дари лісу: Довідник. — Львів: Світ, 1991. — ISBN 5-11-000857-4 (в опр.): 5 крб., пр.. — С.9,32-34
• Деревій // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1979. — Т. 3 : Гердан — Електрографія. — 551, [1] с., [26] арк. іл. : іл., портр., карти + 1 арк с. Деревій
• Г. В. Корнільєв, А. Є. Палій, В. Д. Работягов, Б. О. Виноградов. Вміст летких речовин у водно-етанольних екстрактах Achillea millefolium L. та Achillea collina J.Becker ex Rchb. [Архівовано 24 травня 2014 у Wayback Machine.] // Біологічні студії / Studia Biologica • 2011 • Том 5/№ 3 • С. 103—108 • ISSN 1996-4536
• Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 20,61,132-135. — ISBN 5-88500-055-7.

• Гамуля Ю. Г. Рослини України. — Харків, 2011. — 210 с. — ISBN 978-966-180-163-8. — С.136-137
• Мамчур Ф. І. Довідник з фітотерапії. — 2-е вид., перероб. і доп. — К.: Здоров'я, 1986.— 280 с. — С.31-34
• Кондратюк Є. М. Рід Деревій — Achillea L. // Флора УРСР. — К.: Вид-во АН УРСР, 1962. — Т. 11. — С. 235–265; 553.;
• Сербін А. Г., Карамазова Л. С., Ткаченко Н. М. Хімічний склад та лікувальне застосування видів Achillea // Растит. ресурсы — 1987. — Т. 23. — № 2;
• Атлас лекарственных растений СССР, М., 1962. ((рос.))
• Тысячелистник // БСЭ. — М.: Советская энциклопедия. 1969–1978. (рос.) [Архівовано 23 вересня 2019 у Wayback Machine.]

• Деревій [Архівовано 4 травня 2021 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1958. — Т. 2 : Д — Є, кн. 3. — С. 324. — 1000 екз.
• Деревій // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
• Achillea на сайті «The Plant List» [Архівовано 1 травня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
• Achillea PlantSearch![Архівовано 28 травня 2014 у Wayback Machine.]
• Achillea в базі даних «Crop Wild Relative Information System» [Архівовано 14 травня 2014 у Wayback Machine.](англ.)
• Корнільєв Г. В., Палій А. Є., Єжов В. М., Работягов В. Д., 2011: Фенольні речовини Achillea millefolium L. та Achillea collina J. Becker ex Rchb. при вирощуванні в умовах Південного берега Криму // Чорноморський ботанічний журнал, Т. 7, № 4: 355-359. [Архівовано 4 червня 2018 у Wayback Machine.]
• Деревій: лікувальні властивості, опис 17 лист. 2021 р