French
DeutschКалмиківка (Міловська селищна громада) — Вікіпедія
| село Калмиківка | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Луганська область |
| Район | Старобільський район |
| Тер. громада | Міловська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA44140070120054863 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1750 |
| Населення | 596 |
| Площа | 4,28 км² |
| Густота населення | 139,25 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 92532 |
| Телефонний код | +380 6465 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°16′30″ пн. ш. 39°51′21″ сх. д. / 49.27500° пн. ш. 39.85583° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 72 м |
| Водойми | р. Комишна |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 92530, с. Стрільцівка, вул. Центральна, 4 |
| Карта | |
  Калмиківка | |
 Калмиківка | |
| Мапа | |
 | |
Калми́ківка — село в Україні, у Міловській селищній громаді Старобільського району Луганської області. Населення становить 596 осіб. Колишній орган місцевого самоврядування — Стрільцівська сільська рада.
За даними на 1864 рік на казенному хуторі Калмиків Старобільського повіту Харківської губернії мешкало 1152 особи (578 чоловічої статі та 574 — жіночої), налічувалось 130 дворових господарства[1].
Станом на 1885 рік на колишньому державному хуторі Стрільцівська волості, мешкало 1094 особи налічувалось 180 дворових господарств[2].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1508 осіб (766 чоловічої статі та 742 — жіночої), з яких всі — православної віри[3].
За даними на 1914 рік у слободі проживало 1992 мешканців[4].
Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, вчиненого урядом СССР у 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв у Калмиківській сільській раді — 199 людей[5].
За даними перепису 2001 року населення села становило 596 осіб, з них 94,97 % зазначили рідною мову українську, 4,7 % — російську, а 0,33 % — іншу[6].
- ↑ Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с., (код 3017)(рос. дореф.)
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-252. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- ↑ Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.(рос. дореф.)
- ↑ Мартиролог. Луганська, ст. 183—187 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 24 лютого 2014. Процитовано 28 січня 2016.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 березня 2014.
 | Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |