Квенья — Вікіпедія
Квенья | |
---|---|
Quenya | |
Поширена в | Фантазійному світі Середзем'я |
Писемність | латинська абетка; Ельфійська писемність тенгвар, кірт чи сараті |
Класифікація | штучні мови |
Автор | Джон Рональд Руел Толкін |
Дата створення | 1910–1973 |
Сетинг | Фантазійний світ Середзем'я |
Офіційний статус | |
Коди мови | |
ISO 639-3 | qya |
Кве́нья (кв. Quenya) — вигадана мова фантазійного світу Середзем'я, яку розробив Джон Рональд Руел Толкін.
Квенья має, окрім форм однини, множини та групової/партитивної множини, ще й форми двоїни. Двоїна вживалась тільки до природних пар, наприклад, як дві руки однієї особи.
Мова квенья має десять відмінків, а саме: називний, родовий, давальний, знахідний, орудний, місцевий, присвійний, аблатив, алатив та респектив (також відомий, як ельфінітив). Є три дієвідімни, проте багато винятків через походження слів.
Закінчення слів у формі двоїни:
Відмінок | Називний | Знахідний | Давальний | Родовий | Присвійний | Місцевий | Аллатив | Аблатив | Орудний | Респектив |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Закінчення | -t або -u | подовження кінцевої u в ú | -nt, -ur або -en | -to | -twa | -tsë | -nta | -lto | -nten | -tes або -us |
Наприклад:
Відмінок | cirya (корабель) | lassë (листок) | Alda (дерево) | ondo (камінь) | nér (чоловік) | cas (голова) | nat (річ) |
---|---|---|---|---|---|---|---|
Називний | ciryat | lasset | aldu | ondos | nerut | carut | natu |
Знахідний | aldú | ||||||
Родовий | ciryato | lasseto | alduo | ondu | neru | caru | natuo |
Присвіний | ciryatwa | lassetwa | alduva | ? | ? | ? | natuva |
Орудний | ciryanten | lassenten | aldunen | ondoinent | ? | ? | natunen |
Аллатив | ciryanta | lassenta | aldunna | ondontas | ? | ? | natunna |
Давальний | ciryant | lassent | alduen | ondur | nerur | carur | natuen |
Місцевий | ciryatsë | lassetsë | aldussë | ondoset | ? | ? | natussë |
Аблатив | ciryalto | lasselto | aldullo | ondollut | ? | ? | natullo |
Респектив | ? | lassetes | aldus | ? | ? | ? | natus |
Наприклад:
Nai siluvat elen atta — Хай дві зорі сяють.
máryat — її руки (її руці), де má — рука.
Єдине слово, що не має форм двоїни, — це tó (вовна).
Щодо займенників, є багато незрозумілих моментів. Це питання ще більше затуманюється тим, що Толкін часто перероблював систему займенників. Проте, достеменно визначено, що займенники у квенья переважно виступають як закінчення, що приєднані безпосередньо до іменника чи дієслова у вигляді наростків і лише зрідка бувають як окремі слова.
Особові займенники з іменниками:
Особа | Присвійні | Окремі | Довгі особисті | |
---|---|---|---|---|
1 | Інклюзивні | -nqua | wet | -ngwe/-nque |
Ексклюзивні | -mma | met | -mme/-nwe | |
2 | осібні | -xa/-cca | tyet | -xë/-ccë |
увічливі | -lla | let | -llë/-stë | |
3 | -twa | tú | -sto/-ttë | |
Безособові наказу | +-t | – | +-t |
Присвійні займенники з іменниками:
Особа | Сама особа/предмент присвійности | ||
---|---|---|---|
Одне | Два | Три і більше | |
1 | -(e)nqua, -(e)mma | -(e)nquat, -(e)mmat | -(e)nquar, -(e)mmar |
2 | -xa, -cca, -lla | -xat, -ccat, -llat | -xar, -ccar, -llar |
3 | -twa | -twat | -twar |
Наприклад: ataremma — наш (обох) батько
Проте з дієсловами двоїна має форму особового займенника лиш у 1 особі: -lvë (або -lwë), тобто інклюзивне ми двоє (я і ти). Одначе є ще одна незалежна форма: me[t] ми двоє. Незалежні присвійні займенники теж є тільки у 1 особі: -lva (або -lwa), цебто інклюзивне наше (твоє і моє).
Наприклад, lendelvë (lendelwë) — ми двоє пішли.
Це незавершена стаття про мову. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Ця стаття не містить посилань на джерела. (серпень 2019) |