Квенья — Вікіпедія

Квенья
Quenya
Поширена вФантазійному світі Середзем'я
Писемністьлатинська абетка; Ельфійська писемність тенгвар, кірт чи сараті
Класифікаціяштучні мови
АвторДжон Рональд Руел Толкін
Дата створення1910–1973
СетингФантазійний світ Середзем'я
Офіційний статус
Коди мови
ISO 639-3qya

Кве́нья (кв. Quenya) — вигадана мова фантазійного світу Середзем'я, яку розробив Джон Рональд Руел Толкін.

Двоїна у квенья

[ред. | ред. код]

Квенья має, окрім форм однини, множини та групової/партитивної множини, ще й форми двоїни. Двоїна вживалась тільки до природних пар, наприклад, як дві руки однієї особи.

Іменник

[ред. | ред. код]

Мова квенья має десять відмінків, а саме: називний, родовий, давальний, знахідний, орудний, місцевий, присвійний, аблатив, алатив та респектив (також відомий, як ельфінітив). Є три дієвідімни, проте багато винятків через походження слів.

Закінчення слів у формі двоїни:

Відмінок Називний Знахідний Давальний Родовий Присвійний Місцевий Аллатив Аблатив Орудний Респектив
Закінчення -t або -u подовження кінцевої u в ú -nt, -ur або -en -to -twa -tsë -nta -lto -nten -tes або -us

Наприклад:

Відмінок cirya (корабель) lassë (листок) Alda (дерево) ondo (камінь) nér (чоловік) cas (голова) nat (річ)
Називний ciryat lasset aldu ondos nerut carut natu
Знахідний aldú
Родовий ciryato lasseto alduo ondu neru caru natuo
Присвіний ciryatwa lassetwa alduva ? ? ? natuva
Орудний ciryanten lassenten aldunen ondoinent ? ? natunen
Аллатив ciryanta lassenta aldunna ondontas ? ? natunna
Давальний ciryant lassent alduen ondur nerur carur natuen
Місцевий ciryatsë lassetsë aldussë ondoset ? ? natussë
Аблатив ciryalto lasselto aldullo ondollut ? ? natullo
Респектив ? lassetes aldus ? ? ? natus

Наприклад:

Nai siluvat elen atta — Хай дві зорі сяють.

máryat — її руки (її руці), де — рука.

Єдине слово, що не має форм двоїни, — це  (вовна).

Займенник

[ред. | ред. код]

Щодо займенників, є багато незрозумілих моментів. Це питання ще більше затуманюється тим, що Толкін часто перероблював систему займенників. Проте, достеменно визначено, що займенники у квенья переважно виступають як закінчення, що приєднані безпосередньо до іменника чи дієслова у вигляді наростків і лише зрідка бувають як окремі слова.

Особові займенники

[ред. | ред. код]

Особові займенники з іменниками:

Особа Присвійні Окремі Довгі особисті
1 Інклюзивні -nqua wet -ngwe/-nque
Ексклюзивні -mma met -mme/-nwe
2 осібні -xa/-cca tyet -xë/-ccë
увічливі -lla let -llë/-stë
3 -twa -sto/-ttë
Безособові наказу +-t +-t

Присвійні займенники

[ред. | ред. код]

Присвійні займенники з іменниками:

Особа Сама особа/предмент присвійности
Одне Два Три і більше
1 -(e)nqua-(e)mma -(e)nquat-(e)mmat -(e)nquar-(e)mmar
2 -xa-cca-lla -xat-ccat-llat -xar-ccar-llar
3 -twa -twat -twar

Наприклад: ataremma — наш (обох) батько

Проте з дієсловами двоїна має форму особового займенника лиш у 1 особі: -lvë (або -lwë), тобто інклюзивне ми двоє (я і ти). Одначе є ще одна незалежна форма: me[t] ми двоє. Незалежні присвійні займенники теж є тільки у 1 особі: -lva (або -lwa), цебто інклюзивне наше (твоє і моє).

Наприклад, lendelvë (lendelwë) — ми двоє пішли.

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]