Мохнате — Вікіпедія

село Мохнате
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район Стрийський район
Тер. громада Козівська сільська громада
Код КАТОТТГ UA46100090130044493
Основні дані
Засноване 1679
Населення 306
Площа 2,3 км²
Густота населення 133,04 осіб/км²
Поштовий індекс 82563
Телефонний код +380 3269
Географічні дані
Географічні координати 48°55′49″ пн. ш. 23°8′18″ сх. д. / 48.93028° пн. ш. 23.13833° сх. д. / 48.93028; 23.13833
Середня висота
над рівнем моря
696 м
Водойми Стрий, Сможанка, Мохнате
Місцева влада
Адреса ради 82631, Львівська обл., Стрийський р-н, с. Козьова
Карта
Мохнате. Карта розташування: Україна
Мохнате
Мохнате
Мохнате. Карта розташування: Львівська область
Мохнате
Мохнате
Мапа
Мапа

CMNS: Мохнате у Вікісховищі

Мохна́те — село у Карпатах на березі річки Стрий Стрийського району. Населення — близько 300 осіб (110 дворів).

Географія

[ред. | ред. код]

Розташоване за 38 км від найближчої залізничної станції Нижня Яблунька і за 44 км від колишнього райцентру Турка.

Селом протікає потік Мохнате.

Історія

[ред. | ред. код]

Перша письмова згадка про поселення датована 1593 роком[1]. Засноване Височанськими-Дмитриковичами гербу Сас.

До Другої світової війни населення складало до 800 осіб.

За час нацистської окупації розстріляно або закатовано 25 селян, 75 осіб відправлено остарбайтерами на примусову роботу до Німеччини.

У Радянсько-німецькій війні на боці СРСР брали участь 29 селян, 14 з них загинули.

У межах примусової колективізації після війни в селі створено відділення нижньогуснянського радгоспу «Карпати».

Населення

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[2]:

Мова Кількість Відсоток
українська 305 99.67%
інші/не вказали 1 0.33%
Усього 306 100%

Церква

[ред. | ред. код]
Церква Собору Пр. Богородиці

Церква належить до УГКЦ. На вершині високого горба у центрі села на цвинтарі стоїть дерев'яна церква Собору Пресвятої Богородиці. Вона збудована 1902 року й числиться у реєстрі пам'яток архітектури національного значення. Церква тридільна, має триверху будова, зведена на підмурівку. Храм належить до неоукраїнського стилю, а її проектантом був Василь Нагірний. До квадратної нави зі сходу прилягає гранчастий вівтар, а з заходу — прямокутний бабинець. При вівтарі з півдня і півночі розташовані прямокутні захристя. Останні є гранчастими на другому ярусі, вкриті п'ятисхилими дахами.

При бабинці з заходу розташований невеликий присінок, вкритий окремим двосхилим дахом. Низькі світлові восьмерики, що виростають з трьох зрубів, вкриті шоломовими банями з сліпими ліхтарями і маківками з хрестами. Оточує церкву піддашшя, оперте на профільовані виступи вінців зрубів. Стіни надопасання і восьмериків оббиті гофрованою бляхою, підопасання ошальовані вертикальними дошками.

Поруч з храмом стоїть його дзвіниця, зведена того ж 1902 року. Вона теж входить до пам'яток архітектури національного значення. Дзвіниця триярусна, квадратна в плані, вкрита восьмибічним стіжком. Перший ярус — зрубний, два інші — стовпові.

Господарство

[ред. | ред. код]

Місцеве відділення радгоспу у радянські часи мало 978 га сільгоспугідь, з них 410 га орної землі та 730 га лісів. Спеціалізація — вирощування льону, картоплі, м'ясо-молочне тваринництво.

Соціальна сфера

[ред. | ред. код]

Народний дім, бібліотека (5700 книг), ФАП, поштове відділення.

Уродженці

[ред. | ред. код]

Панорама

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Історія міст і сіл Української РСР. Львівська область/ — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1968. — стор. 695
  2. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Посилання

[ред. | ред. код]