Мусталіти — Вікіпедія

Мусталіти (араб. مستعلي‎‎), (Бохра, Протоісмаїліти) — ісмаїлітська секта, що сформувалася в 1094-1095 роках у результаті призначення фатимідським халіфом Мустансиром своїм наступником не старшого сина Абу Мансур Нізара, а молодшого Абу аль Касим Ахмада. Прихильники Абу Мансур Нізара оголосили його істинним халіфом, утворивши секту нізаритів. Прихильники Абу аль Касим Ахмада сформували секту мусталітів. Мусталіти стали поміркованою гілкою ісмаїлізму, створивши свої поселення в Єгипті. У ХІ ст. більшість мусталітів емігрувала до Індії. Після падіння Фатімідського халіфату духовний центр мусталітів перемістився до Ємену, а на початку XVIII ст. до Індії.

Джерела

Дмитрий Таевский. История религии — Мусталиты [Архівовано 26 грудня 2010 у Wayback Machine.]
МУСТАЛИТЫ: история и настоящее [Архівовано 2 лютого 2014 у Wayback Machine.]
Офіційний сайт мусталітів-’алійя [Архівовано 23 червня 2015 у Wayback Machine.]
Офіційний сайт реформаторської групи мусталітів-даудитів [Архівовано 31 березня 2022 у Wayback Machine.]
Офіційний сайт мусталітів-даудитів [Архівовано 18 березня 2010 у Wayback Machine.]

Див. також

Це незавершена стаття про іслам.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.