Сиксіка — Вікіпедія
Сиксіка | |
---|---|
Siksiká ᓱᖽᐧᖿ | |
Поширена в | США, Канада |
Регіон | Монтана, Альберта |
Носії | прибл. 3000 |
Писемність | Канадське складове письмо |
Класифікація | Алґські мови |
Офіційний статус | |
Коди мови | |
ISO 639-2 | bla |
ISO 639-3 | bla |
Сиксіка́ (сик. ᓱᖽᐧᖿ [sɪksiká]), також блакфут (з англ. blackfoot «чорноногі») — це алгонкінська мова, якою розмовляють чорноногі — коренні мешканці північно-західної Північної Америки. Існує чотири діалекти мови, три з яких є вживані в Канаді, а один у США. Серед алгонкінських мов сиксіка є відносно розбіжною у фонології та лексиці. Мова має досить невеликий перелік фонем, що складається з 11 основних приголосних і трьох основних голосних, а також їх подовжених відповідників. Сиксіка також є мелодійною мовою. З 1960-х років кількість носіїв сиксіка суттєво зменшилася, і вона класифікується як «перебуває під виразною загрозою» в Атласі мов світу ЮНЕСКО. У Канаді ця втрата пояснюється головним чином школами-інтернатами, де студентів суворо карали за те, що вони розмовляли своїми рідними мовами.
У сиксіка всі приголосні окрім /ʔ/, /x/, /j/ та /w/ мають подовжену пару.
Губні | Передньоязикові | Дорсальні | Гортанні | |
---|---|---|---|---|
Носові | m mː | n nː | ||
Проривні | p pː | t tː | k kː | ʔ |
Африкати | ts tsː | ks ksː | ||
Фрикативні | s sː | x | ||
Апроксиманти | w | j |
МФА | Приклад |
---|---|
i(ː) | imitáá |
a(ː) | aan |
o(ː) | óki |