Фенсаб — Вікіпедія

Ця стаття не містить посилань на джерела. Ви можете допомогти поліпшити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (жовтень 2018)

Ця стаття містить перелік джерел, але походження окремих тверджень у ній залишається незрозумілим через практично повну відсутність виносок. Будь ласка, допоможіть поліпшити цю статтю, додайте виноски з посиланнями на відповідні джерела до тексту статті. (жовтень 2018)

Фенсаб (англ. fansub, скорочення від англ. fan subtitled, укр. аматорські субтитри, фансаб) — відеоматеріал (найчастіше — аніме) з субтитрами або ж самі субтитри рідною мовою, випущені незалежно від офіційних розповсюджувачів. Переклад та іншу технічну роботу виконують любителі (фани від (англ. fan)), звідки й назва. Фансаб розглядається його творцями як хобі чи, рідше, як благодійна діяльність і, відповідно, робиться безплатно.^[1]

Спочатку субтитри накладалися на відео тільки в студіях перед записом на касети. Проте в середині 80-х склалася унікальна ситуація — з виходом у 1986 році в США серіалу Роботек (і багатьох інших) популярність аніме різко зросла, нехай і в досить вузьких колах, це, власне, і породило американський аніме-фендом. Це явище, що супроводжувалося логічним зростанням інтересу до нового виду мистецтва, вдало збіглося з появою на ринку персональних комп'ютерів Commodore Amiga, що мали неймовірні для свого часу мультимедійні можливості і дозволяли накладати на відеосигнал субтитри.

Поєднання цих двох чинників породило феномен фенсабу: фани, які знали японську мову (дуже часто це були японські студенти, що навчалися в університетах США) отримали можливість розділити своє захоплення з тими, хто мови не знав. Незабаром виникли десятки фенсаберських груп, що поширювали відеокасети з аніме поштою, а також широка мережа обміну між клубами й окремими фанами. Саме тоді народився основний принцип фенсабу — безкоштовне розповсюдження (точніше, за ціною носія і доставки).

Зберігання фонду касет з фенсабом було однією з причин створення аніме-клубів. Найстарші фанати аніме ще пам'ятають ритуал переписування фенсабу з «майстер-касет».

З розповсюдженням широкосмугового Інтернету і настільних систем редагування відео, створення і розповсюдження субтитрів значно спростилося. Фенсаб-групи, що займаються діджісабом (цифровим фенсабом, на відміну від традиційного, аналогового, фенсабу на касетах), почали з'являтися вже не десятками, а сотнями. Картинка діджісабу, як правило, містить оригінальну звукову доріжку і «вшиті» в зображення субтитри іншою (зазвичай, англійською) мовою.

Є також інший засіб розповсюдження субтитрів — без розповсюдження відеоматеріалу, так звані зовнішні софтсаби (від англ. softsubs, «software subtitles» — програмні субтитри). Вони є окремим текстовим файлом невеликого розміру, в якому зберігається інформація про те, в який момент текст виводити на екран. Зараз практично всі відеоплеєри мають можливість підключення зовнішніх субтитрів. Західні фенсаб-групи рідко випускають свої переклади в такому форматі, а от в Україні та інших країнах Східної Європи надають перевагу саме їм.

У початкових і фінальних піснях серії або фільму в фенсабах, як правило, додаються субтитри за типом «караоке» — текст відкриваючої пісні, що підсвічує по складах для спрощення синхронного співу. Вони зазвичай бувають як в оригінальному, японському написанні, так і у вигляді транскрипції латинськими буквами. Також, часом, додається переклад пісні.

Порівняно недавно деякі фенсаб-групи почали випускати свої переклади в софтсабах, використовуючи можливості контейнера «Matroska» (розширення .mkv) по включенню у файл разом з відео- й аудіопотоками текстових субтитрів та шрифтів для їхнього відтворення. Це дозволяє:

• підвищити якість зображення: оскільки субтитри малюються програмно, а не вбудовані в зображення, навколо них не з'являється артефактів стиснення.
• користуватися одним файлом і якості фенсаба, і як raw (відео без субтитрів). Це має важливе значення як для творців AMV (для яких вбудовані у відео субтитри стають істотною перешкодою), так і просто для тих глядачів, які знають або вивчають японську мову. Проте розповсюдження raw-файлів все-таки ближче до діяльності DVD-риперів — своєрідної «темної сторони фенсабу».
• нижчий «поріг входження»: в тому випадку, якщо група випускає два варіанти одного і того ж релізу файл із хардсабом позиціонується як реліз з нижчою якістю (і старішим відеокодеком) для
  • тих, хто «не вміє» налаштувати плеєр для відтворення «Матрьошки» і нових відеокодеків
  • тих, чий комп'ютер недостатньо продуктивний для релізу з високою якістю
  • використання в апаратних плеєрах, як сумісніших.

Переважна більшість фенсабів — англійські. При цьому групи, що перекладають на англійську не обов'язково базуються в США.

Готові фенсаби (у вигляді файлів) розповсюджуються через IRC-канали (зазвичай Fserve або XDCC-боти) або через мережу розподіленого скачування BitTorrent. Відносно недавно фенсаб-групи почали практикувати прямі посилання для скачування з використанням HTTP протоколу (як правило), так звані Direct Download Link (DDL). Існують сайти, що підтримують бази даних за станом робіт різних фенсаб-груп над аніме-серіалами, і/або відстежують свіжі релізи.

У самій Японії популярні інші файлові мережі, ні з чим, окрім самих себе, не сумісні. Характерною особливістю таких мереж є посилена анонімність. Проте це знову-таки більше «raw-providing», ніж фенсаб. Фенсаби аніме не популярні в Японії зі зрозумілої причини. Використання ж файлових мереж у нелегальних цілях, у тому числі й для розповсюдження «аніме-равів», в Японії переслідується законом, оскільки є, власне, піратством.

Риперами називають членів груп, що випускають DVD-рипи аніме, ліцензованого в інших країнах (найчастіше — в США). Зазвичай такі рипи випускаються з

• відеодоріжкою
• оригінальною (японською) звуковою доріжкою
• дубльованою (англійською) звуковою доріжкою
• англійськими субтитрами (софтсабами).

Попри свою схожість із фенсаберами, рипери не створюють — за винятком редагування — первинного матеріалу, а тільки його поширюють. Межа між риперами і фенсаберами розмита, чіткий поділ на «хороших» і «поганих» ускладнений тим, що

• фенсаберські групи часто випускають DVD-рипи японських DVD (це все ще є фенсабом)
• фенсаберські групи іноді не припиняють переклад і розповсюдження свого фенсабу навіть після ліцензування серіалу в США
• фенсаберські групи випускають фенсаби з субтитрами, які можна відключити
• риперські групи іноді займаються фенсабом
• риперські групи редагують і часто покращують ліцензійний переклад
• риперські групи намагаються поліпшити візуальну якість відео
• риперські групи використовують відео з японських DVD зі звуком із американських DVD
• з юридичної точки зору, як фенсаб так і рипи незаконні — хоча, інтуїтивно, фенсаб значно «менш незаконний», ніж DVD-рипи.

Фендаб — створення любительського озвучення (дубляжу). Під дубляжем в цьому випадку розуміється створення нової звукової доріжки, в якій відсутні оригінальні голоси (переклад, що накладається поверх оригінального озвучення, називається овервойсом або войсовером і дуже поширений).

Також є приклади пікссаба — поєднання окремих картинок і субтитрів до аудіокниги, так званою «Drama CD». Проте через велику складність виготовлення та малу популярність, пікссаб залишається маргінальним явищем.

Досить регулярно з'являються пародійні субтитри. Вони є різновидом фенсаба, але це не переклад, а, швидше, «пародія на переклад».

Юридична чистота фенсабів — дуже складне і спірне питання, тісно пов'язане з розповсюдженням взагалі будь-яких об'єктів авторського права. Однозначної думки з цього приводу немає.

Між фенсабберами і правовласниками існує негласна угода — власники прав на картину не переслідують фенсабберів, а ті у свою чергу, припиняють розповсюдження картини, як тільки вона ліцензується на даній території. Щобільше, багато правовласників бачать у фенсабах реальну комерційну вигоду (наприклад, використовують їх як маркетинговий інструмент для оцінки можливої популярності того або іншого фільму чи серіалу). Нарешті, фенсаббери завжди поширюють свої роботи безкоштовно і переслідують тих, хто намагається продавати їх за гроші.

Існує, проте, прецедент, коли японський відеодистриб'ютор «Media Factory» зажадав від американських фенсабберів і власників торент-трекерів, які контролюють розповсюдження фенсабів, прибрати з доступу переклади всього аніме, правами на яке володіє ця компанія. Оскільки майже всі аніме-серіали, що потрапили в цей список, не було ліцензовано на території США на той момент, деякі фенсаб-групи (наприклад, Wannabe Fansubs) і власники трекерів відмовилися виконати цю вимогу. Наскільки відомо, ніяких юридичних санкцій за цим не було. Проте після анонсу про ліцензування того ж аніме в США, його подальший переклад і розповсюдження було припинено.

Також відомий випадок з серіалом «Ninja Scroll TV» («Манускрипт Ніндзя: Новий розділ»), коли американський правовласник «Urban Vision» звернувся до фенсаб-групи з проханням припинити переклад цього серіалу, оскільки він ліцензований в США і незабаром буде випущений на DVD. У відповідь компанія одержала вельми різкий лист з відмовою. Але «Urban Vision» не звернулася до суду, а замість цього повідомила про цей інцидент американський аніме-фендом. З його боку виникла вкрай негативна реакція на адресу групи, яка була вимушена принести вибачення і припинити переклад серіалу.

Крім того, є думка, що випуск групою софтсаба є менш конфліктним, ніж хардсаб. Справа в тому, що хардсаб поширюється разом з відео, а софтсаб є самостійним продуктом, до створення якого правовласники не мають ніякого стосунку. Відповідно, хардсаб можна розглядати як незаконне використання ліцензованого продукту, а софтсаб — як окремий продукт, створений з порушенням прав правовласників, оскільки було здійснено несанкціонований переклад.

Цей розділ потрібно повністю переписати відповідно до стандартів якості Вікіпедії. Ви можете допомогти, переробивши його. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін.

З поширенням популярності аніме в Україні виникла потреба у власному фансабі. На момент виникнення аніме-фендому в 90-х були доступні лише англомовні фансаби. Тому «старі анімешники» й досі часто не визнають іншого перекладу. Однак, незалежно від уподобань, незнання чи недостатнє знання англійської зробило нагальною потребу в зрозумілому перекладі. Схожа проблема є і в Росії. Розв'язувалася вона просто — люди почали робити фансаб самостійно. При цьому місцевий фансаб має ряд особливостей, з яких найголовнішими є такі:

1. в абсолютній більшості випадків переклад робиться не з японського оригіналу, а з англійського перекладу, як правило фансабу, пояснюється це просто — японську знають незрівнянно менше людей, ніж англійську;
2. на відміну від США, абсолютна більшість перекладів робилася та робиться у формі софтсабу: причинами цього є те, що софтсаб технічно простіший як у виготовленні, так і для розповсюдження; також свою роль зіграли поширеність англомовного хардсабу, який для переробки треба було б чистити від вшитих в зображення англійських субтитрів, а також недоступність якісних равів.

Внаслідок поширеності в Україні російської мови багато вітчизняних любителів аніме користуються російськими фансабами. Також з'явилися російськомовні фансаби, зроблені в Україні. Втім, вже є й україномовний фансаб. Є окремі перекладачі, а нещодавно з'явилася і перша українська фансаберська група.

• Аніме
• Манґа
• Aegisub