French
DeutschХвар — Вікіпедія
| Хвар | |
|---|---|
| Hvar | |
 | |
Карта  | |
| Географія | |
| 43°08′ пн. ш. 16°44′ сх. д. / 43.133° пн. ш. 16.733° сх. д. | |
| Місцерозташування | Адріатичне море |
| Акваторія | Адріатичне море |
| Група островів | Dalmatian Archipelagod |
| Площа | 297.37 км² |
| Найвища точка | г. Святого Миколая, 628 м |
| Країна | |
 Хорватія | |
| Регіон | Сплітсько-Далматинська жупанія |
| Адм. одиниця | Сплітсько-Далматинська жупанія |
| Населення | 11 103 (2001) |
| Вебсайт | hvar.hr |
  Хвар Хвар (Хорватія) | |
 | |
 Хвар у Вікісховищі | |
Хвар (xv̞âːr; діалект: Hvor або For, грец. Pharos, Φαρος, лат. Pharia, італ. Lesina) — хорватський острів в Адріатичному морі поблизу узбережжя Далмації, знаходиться між островами Брач, Вис, та Корчула.
Приблизно 68 км завдовжки, з високим хребтом з вапняка та доломіту мезозойської ери, острів Хвар відрізняється від сусідніх островів родючими ланами та джерелами зі свіжою водою. Схили покрито хвойними лісами, виноградниками, плантаціями оливи, фруктових дерев та лавандовими полями. Зими на острові м'які, а літо тепле і має багато сонячних днів[1]. На острові проживає 11 103[2] мешканців, що робить його четвертим за кількістю мешканців островом Хорватії.
Розташування Хвару на перехресті морських шляхів в Адріатиці зробило острів важливою базою для торгівлі по всьому Адріатичному морю, від Італії та до Середземного моря.
Перші поселення засновані в часи неоліту, їх незвична кераміка лягла в основу хварської культури, згодом острів був заселений іллірійцями. Стародавні греки заснували колонію Фарос 384 р. до н. е. на місці сучасного Старі-Граду, що робить його одним з найстаріших міст Європи. Їхня заслуга також у тому, що вони здійснили поділ Старі-Градської рівнини, яку включено до Світової спадщини ЮНЕСКО, на сільгосподарські наділі. В епоху Середньовіччя, місто Хвар перетворилось на одну з основних військово-морських баз Венеційської республіки. Процвітання принесло з собою культуру та мистецтво, один з перших громадських театрів в Європі, палаци та багато комунальних споруд.
На XVI століття припали Хварське повстання, набіги піратів та напади Оттоманської армії, через що на північному узбережжі з'явились незвичні фортифікаційні споруди. Після нетривалого перебування під владою Наполеона, острів потрапив до складу Австрійської імперії, що принесло більше миру та процвітання. На узбережжі були розширені бухти, побудовані причали, розвивалось рибальство та суднобудування. У той же час збільшився експорт з острова вина, лаванди та розмарину. Однак, в XX столітті процвітання зазнало удару через зникнення з вжитку дерев'яних човнів та поширення філоксери на виноградниках. Багато острів'ян емігрували в пошуках кращої долі деінде[3][4][5].
Незважаючи на негаразди, промисловість продовжила ріст, та стала вагомою складовою місцевої економіки. Створення Асоціації з Гігієни Хвару в 1868 р. для підтримки туристів на острові сприяло створенню інфраструктури готелів, апартаментів, ресторанів, музеїв, галерей та кав'ярень[6]. Нині острів Хвар популярний серед туристів та знаходиться в списку 10 островів журналу Conde Nast[7].
Острів Хвар знаходиться в Адріатичному морі, поблизу узбережжя Далмації. На північ знаходиться острів Брач відділений Хварським каналом (Hvarski kanal), на захід знаходиться острів Вис відділений Виською протокою, на південь знаходиться острів Корчула відділений Корульською протокою, та острів Пелєшаць відділений Неретванською протокою. Східний край острова знаходиться за 6 км від суходолу. Вздовж південного узбережжя острова знаходиться декілька невеликих островів, зокрема, Паклені та Щчедро в західній частині та Зачево поблизу північного узбережжя[4].
Острів Хвар утворений високим гірським кряжем з вапняка та доломіту мезозойської ери який був частиною суходолу ще близько 11 000 років тому. Приблизно в той час став зростати рівень моря, а долини перетворились на протоки між островами[8]. Хвар має типовий карстовий ландшафт, бідний на поверхневі джерела води незважаючи на адекватні опади. Землеробство в таких умовах потребує дбайливого збереження води та захисту ґрунтів від ерозії. Цистерни з водою в полях та в кам'яних резервуарах, особливо в терасах на схилах гір важливі для підтримки землеробства на острові[9].
Острів має типову субтропічну рослинність, переважно голий, з чагарниками на вищих, крутіших схилах, які переходять в ліси на нижчих схилах з дубу кам'яного (лат. Orno-Quercetum ilicis), алепської сосни (грец. Pinus halapensis Mill) та європейської чорної сосни (грец. Pinus nigra dalmatica). Особливо острівець Щчедро багатий на різні субтропічні дерева та рослини[1].
Острів Хвар 68 км завдовжки, і лише до 10.5 км завширшки. Має площу 297 км², четвертий за розміром острів Адріатичного моря, та узбережжя довжиною 254.2 км. Найвища точка, вершина г. Святого Миколая, знаходиться на висоті 628 м[4].
| Кліматограма міста Хвар | |||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| С | Л | Б | К | Т | Ч | Л | С | В | Ж | Л | Г |
68 12 5 | 62 12 6 | 64 16 8 | 59 18 11 | 38 23 16 | 24 28 20 | 18 29 21 | 20 29 21 | 55 26 18 | 78 22 15 | 102 17 11 | 98 13 7 |
| Середня макс. і мін. температури повітря (°C) Атмосферні опади (мм), за рік : 686 мм. Джерело: [www.worldclimate.com] | |||||||||||
| Клімат (1971–2000, 1858–2014) | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ | Лют | Бер | Кві | Тра | Чер | Лип | Сер | Вер | Жов | Лис | Гру | Рік |
| Абсолютний максимум, °C | 19,6 | 23,4 | 24,0 | 27,8 | 33,0 | 37,0 | 37,5 | 37,7 | 34,4 | 31,5 | 25,7 | 20,6 | 37,7 |
| Середній максимум, °C | 12,6 | 13,0 | 14,9 | 17,7 | 22,3 | 26,4 | 29,5 | 29,5 | 26,0 | 21,8 | 16,8 | 13,7 | 20,3 |
| Середня температура, °C | 9,1 | 9,2 | 11,1 | 14,0 | 18,5 | 22,3 | 25,0 | 24,8 | 21,5 | 17,7 | 13,3 | 10,3 | 16,4 |
| Середній мінімум, °C | 5,9 | 5,9 | 7,7 | 10,5 | 14,7 | 18,3 | 20,9 | 20,8 | 17,7 | 14,3 | 10,1 | 7,2 | 12,8 |
| Абсолютний мінімум, °C | −7 | −5,5 | −4,6 | 0,0 | 5,1 | 10,0 | 12,8 | 9,7 | 8,0 | 4,9 | −3 | −5 | −7 |
| Норма опадів, мм | 68.4 | 55.7 | 62.7 | 54.1 | 46.7 | 34.4 | 26.4 | 45.2 | 63.7 | 79.3 | 94.0 | 83.2 | 713.7 |
| Кількість сонячних годин | 133,3 | 155,4 | 195,3 | 222,0 | 288,3 | 324,0 | 365,8 | 334,8 | 258,0 | 198,4 | 135,0 | 124,0 | |
| Кількість днів з опадами | 9,8 | 9,0 | 9,4 | 10,2 | 7,8 | 6,8 | 4,0 | 4,7 | 7,0 | 9,3 | 11,3 | 10,4 | 99,8 |
| Кількість сніжних днів | 0,1 | 0,0 | 0,0 | 0,0 | 0,0 | 0,0 | 0,0 | 0,0 | 0,0 | 0,0 | 0,0 | 0,0 | 0,1 |
| Вологість повітря, % | 68.7 | 65.0 | 66.4 | 65.5 | 66.6 | 63.7 | 58.8 | 61.0 | 65.4 | 67.8 | 68.5 | 69.0 | 65.5 |
| Джерело: Croatian Meteorological and Hydrological Service[10][11] | |||||||||||||
Зими на острові м'які, а літо тепле і має багато сонячних днів. Середньорічна температура повітря 16 °C, на місто Хвар випадає близько 686 мм опадів, та 2800 годин сонячного світла щороку. Для порівняння, Хвар має 7.7 годин сонця щодня, а Дубровник — 7.2. Температура моря коливається від найнижчої в лютому 14 °C до найвищої в серпні, коли температура зазвичай досягає 24 °C.
- ↑ а б Island Hvar, архів оригіналу за 7 грудня 2016, процитовано 19 вересня 2009
- ↑ Census of Population, Households and Dwellings, 31st March 2001, Republic of Croatia: Central Bureau of Statistics, 2001, архів оригіналу за 27 травня 2006, процитовано 14 липня 2009
- ↑ Novak, Grga (1960) [1924], Hvar Kroz Stoljeća (Hvar Through the Centuries), Historijski Arhiv - Hvar (Historical Archives of Hvar) (Croatian) , т. I (вид. 2nd), Narodni Odbor Općine Hvar (National Council of Hvar Municipality)
- ↑ а б в editorn-last editor-link editorn-first. "Hvar"
- ↑ Ring, Trudy; Salkin, Robert M.; La Boda, Sharon (1996) [1995], Robert M. Salkin; Sharon La Boda (ред.), International Dictionary of Historical Places (Vol 3:Southern Europe) (вид. 2nd), Taylor and Francis, с. 331—334, ISBN 1884964028, 9781884964022, загальний огляд
{{citation}}: Перевірте значення|isbn=: недійсний символ (довідка) - ↑ Tourist Board of City of Hvar, архів оригіналу за 26 червня 2009, процитовано 14 липня 2009
- ↑ Top Islands, Conde Nast Traveler:Readers’ Choice Awards, архів оригіналу за 10 лютого 2010, процитовано 19 September 2009
- ↑ S.Forbaher, Prehistoric Populations of the Island of Hvar, Institute for Anthropological Research, Zagreb, Croatia, архів оригіналу за 4 червня 2014, процитовано 21 червня 2011
- ↑ Janislav Kapelj & Sanja Kapelj, The hydrogeological function of the karst poljes on some islands of the Adriatic Sea (PDF), Institute of Geology, Department for hydrogeology and engineering geology, Zagreb, Croatia, архів оригіналу (PDF) за 15 липня 2011, процитовано 21 червня 2011
- ↑ Hvar Climate Normals (PDF). Croatian Meteorological and Hydrological Service. Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 2 December 2015.
- ↑ Mjesečne vrijednosti za Hvar u razdoblju1858−2014 (Croatian) . Croatian Meteorological and Hydrological Service. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 3 December 2015.
- Гвар // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Офіційний вебсайт острову
- Галерея зображень [Архівовано 28 липня 2011 у Wayback Machine.]
Заселені острови Хорватії | ||
|---|---|---|
Бишево • Брач • Веле Сракане • Вир • Вис • Вргада • Дрвеник Великі • Дрвеник Малі • Дугі-Оток • Жир'є • Зверинац • Зларин • Іж • Іловик • Іст • Капріє • Колочеп • Корнат • Корчула • Крапань • Крк • Ластово • Лопуд • Лошинь • Мале Сракане • Млєт • Молат • Муртер • Олиб • Паг • Пашман • Првич • Премуда • Раб • Рава • Ривань • Светац • Сеструнь • Силба • Сусак • Углян • Уніє • Хвар • Црес • Чіово • Шипан • Шолта |  | |