145 — Вікіпедія
Рік: | |
---|---|
Десятиліття: | |
Століття: | |
Тисячоліття: |
Григоріанський | 145 CXLV |
Ab urbe condita | 898 |
Ассирійський | 4895 |
Бенгальський | −448 |
Берберський | 1095 |
Бірманський | −493 |
Буддистський | 689 |
Візантійський | 5653–5654 |
Голоценовий | 10145 |
Ера Селевкідів | 456/457 AG |
Ефіопський | 137–138 |
Єврейський | 3905–3906 |
Індуські календарі | |
- Вікрам самват | 201–202 |
- Шака самват | 66–67 |
- Калі Юґа | 3245–3246 |
Іранський | 477 BP – 476 BP |
Ісламський | 492 BH – 491 BH |
Китайський | 甲申年 (деревяний макак) 2842 або 2635 — до — 乙酉年 (деревяний півень) 2843 або 2636 |
Коптський | −139 – −138 |
Корейський | 2478 |
Тайванський | 1767 до РК 民前1767年 |
Тайський сонячний | 687–688 |
Юліанський | 145 CXLV |
Яванський | 20–21 |
145 рік — невисокосний рік, що почався в п'ятницю за григоріанським календарем.
Римська імперія • Парфянське царство • Кушанське царство • Східна Хань • Сармати
У Римській імперії править імператор Антонін Пій (до 161). Імперія займає Апеннінський, Піренейський та Балканський півострови, Галлію, частину Британії, Близький Схід, Північну Африку включно з Єгиптом.
Наймогутніша держава центральної Азії — Парфянське царство. Наймогутніша держава Індостану — Кушанське царство. Династія Хань править у Китаї. Корейський півострів ділять між собою Три корейські держави.
Триває докласичний період цивілізації мая.
На території майбутньої України, в степах Причорномор'я, кочують сармати, північніше — племена Черняхівської культури.
- Консулами у Римі були імператор Антонін Пій та Марк Аврелій.
- Майбутній імператор Марк Аврелій вступив до колегії жерців.
- Марк Аврелій одружився з Фаустиною Молодшою, дочкою Антоніна Пія[1].
- У Римі відкрито Храм Божественного Адріана (за іншими даними — 141).
- У Римі написано книгу «Пастир Герми».
- Імператором Китаю став Чжи-ді[2].
- Хуа То — китайський лікар часів династії Хань.
- Басилід з Александрії, засновник секти, близької до гностицизму.
- Лю Бін — 9-й імператор династії Пізня Хань у 144–145 роках. Посмертне ім'я Чун-ді.
- ↑ Association Hellas et Roma. Bronze et o r: visages de Marc Aurèle, empereur, capitaine, moraliste. — Librairie Droz, 1996. — ISBN 9782600001441.
- ↑ John Stewart Bowman. Columbia chronologies of Asian history and culture. — Columbia University Press, 2000. — ISBN 9780231110044.
Це незавершена стаття про рік. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |