3210 Лупішко — Вікіпедія

3210 Лупішко
Відкриття
ВідкривачЕдвард Бовелл
Місце відкриттяСтанція Андерсон-Меса
Дата відкриття29 листопада 1983
Позначення
Названа на честьЛупішко Дмитро Федорович
Тимчасові позначення1983 WH1
1952 DY1
1957 AB
1974 DR1
Категорія малої планетиАстероїд головного поясу
Орбітальні характеристики[2]
Епоха 23 травня 2014 (2 456 800,5 JD)
Велика піввісь3,114713195155 а. о.
Перигелій2,962506264344 а. о.
Афелій3,266920125967 а. о.
Ексцентриситет0,048867077408
Орбітальний період2007,823444238 д
Середня орбітальна швидкість0,179298633569 °/д
Середня аномалія124,1605128558°
Нахил орбіти13,60309516787°
Довгота висхідного вузла128,1457491266°
Аргумент перицентру23,81193091282°
Фізичні характеристики
Період обертання14 годин[1]
Стандартна зоряна величина10,7

3210 Лупішко (3210 Lupishko) — астероїд головного поясу, відкритий 1983 року Едвардом Бовеллом і названий на честь українського астронома Дмитра Лупішка. Астероїд має витягнуту форму і період обертання близько 14 годин.

Відкриття

[ред. | ред. код]

Астероїд був відкритий 29 листопада 1983 року американським астрономом Едвардом Бовеллом на спостережній станції Андерсон-Меса обсерваторії Ловелла в Аризоні, США. За датою відкриття астероїд отримав тимчасове позначення 1983 WH1[3].

Назва

[ред. | ред. код]
Дмитро Лупішко

Восени 1987 року Бовелл назвав астероїд на честь українського астронома Дмитра Федоровича Лупішка (1942 р.н.)[1], заступника директора Харківської обсерваторії, голови робочої групи «Астероїди» Астрономічної ради АН СРСР, який зробив великий внесок в дослідження того, як форми і періоди обертання астероїдів можуть бути визначені з їхніх кривих блиску[3]. На момент найменування астероїда Бовелл і Лупішко знали один одного лише за публікаціями. Наступного року вони зустрілись на конференції «Asteroids II» в Тусоні і потоваришували. Пізніше Бовелл назвав інший відкритий ним астероїд 10685 Харківунівер[1], на честь Харківського університету, де працювала керована Лупішком наукова група з дослідження астероїдів[4][5].

Дослідження

[ред. | ред. код]

В березні 2007 року науковці Харківської обсерваторії Федір Величко і Юрій Круглий провели фотометричні спостереження астероїда за допомогою телескопа АЗТ-8 на Чугуївській спостережній станції. За результатами спостережень була отримана крива блиску астероїда тривалістю 9 годин. З періоду коливань блиску астероїда вдалось визначити, що період обертання астероїда становить близько 14 годин. З гладкості кривої обертання було зроблено висновок, що форма астероїда досить регулярна, без великих кратерів або гір. З великої амплітуди коливань блиску (принаймні, 0,6 зоряної величини) було оцінено, що астероїд має витягнуту форму — відношення найбільшого і найменшого екваторіальних діаметрів становить близько 1,7. Таким чином до астероїда були застосовані методи дослідження форми й обертання за кривою блиску[1], значний внесок в розвиток яких зробив той самий Дмитро Лупішко, на честь якого було названо астероїд[3].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г Липишко Д. Ф. На перекрёстках жизни и науки. — Харьков : ХНУ имени В. Н. Каразина, 2021. — С. 210-212. — 150 прим.
  2. База даних малих космічних тіл JPL: 3210 Лупішко (англ.) . Процитовано 2014.05.11. Останнє спостереження 2013.05.19.
  3. а б в Lutz D. Schmadel. (3210) Lupishko // Dictionary of Minor Planet Names. — Springer, 2013. — С. 423.
  4. 10685 Kharkivuniver (1980 VO) [Архівовано 28 травня 2019 у Wayback Machine.], JPL Small-Body Database.
  5. Д. Ф. Лупішко. Эдвард Боуэлл – первооткрыватель астероида «10685 Kharkivuniver». Кто он? // Universitates. — 2005. — № 2 (22).


Див. також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]