48-ма інженерна бригада (Україна) — Вікіпедія

48-ма інженерна бригада
Нарукавний знак бригади
Засновано30 листопада 2015
Країна Україна
Вид Сухопутні війська
Тип Інженерні війська
У складіОперативне командування «Південь» КСП ЗСУ
БазуванняХмельницька область
м.Кам'янець-Подільський
Війни/битвиРосійсько-українська війна
Нагороди
Почесна відзнака «За мужність та відвагу»
Почесна відзнака «За мужність та відвагу»
Почесні найменуванняКам'янець-Подільська
Командування
Поточний
командувач		полковник
Олександр Река
Медіафайли на Вікісховищі

48-ма Кам'янець-Подільська інженерна бригада (48 ІБр, в/ч А2738, пп В1527) — військове формування інженерних військ України. Дислокується в місті Кам'янець-Подільський Хмельницької області. Бригада підпорядковується Командуванню Сил підтримки Збройних Сил України.[1]

Окремі батальйони бригади брали участь у війні на сході України з 2014 року, ще до входження до складу 48-ї бригади.

Тривалий час 48-ма бригада була єдиною інженерною бригадою Збройних сил України.[2]

Історія

[ред. | ред. код]

Російсько-українська війна

[ред. | ред. код]
Докладніше: Російсько-українська війна (з 2014) та Війна на сході України

30 листопада 2015 року в Кам'янці-Подільському Хмельницької області створена 48-ма інженерна бригада чисельністю близько 2 500 військовослужбовців. Основою для створення став 11-й окремий понтонно-мостовий батальйон, бригада була розгорнута на фондах колишньої 275-ї Рогачовсько-Талліннської бази зберігання озброєння та техніки.[3] Основою бригади стали окремі інженерні батальйони, сформовані на базі інженерних частин Збройних Сил України у 2014 році, для виконання завдань у зоні бойових дій війни на сході України.

Під час навчань «Рубіж-2016» військові інженери 11-го окремого понтонно-мостового батальйону 48 бригади за дві години навели понтонно-мостову переправу довжиною 560 м через річку Дніпро під Херсоном. Було задіяно понад 500 військовослужбовців і близько 300 одиниць техніки. Це найбільша переправа, яку зводили понтонери за роки після відновлення незалежності.[4]

Станом на листопад 2016 року половина батальйонів дислокується в Кам'янці-Подільському та виконує завдання в зоні АТО за ротаціями, а 309, 310 та 311 батальйони понад два роки без ротацій знаходяться на Донеччині та Луганщині.[4]

Півтора року без ротацій у зоні АТО провів 308 батальйон, під командуванням полковника Леоніда Матвєєва. Батальйон виконував: фортифікаційне обладнання позицій військ, встановлення вибухових і невибухових загороджень, проведення заходів із маскування.[5][відсутнє в джерелі] Військовослужбовці підрозділу укріпили понад 30 передових позицій — під Торецьком, Луганським, Троїцьким, Попасною, поблизу шахти Бутовка.[6]

Структура

[ред. | ред. код]

Командування

[ред. | ред. код]

Традиції

[ред. | ред. код]

23 серпня 2017 року, з метою відновлення історичних традицій національного війська щодо назв військових частин, зважаючи на зразкове виконання поставлених завдань, високі показники в бойовій підготовці та з нагоди 26-ї річниці незалежності України, указом Президента України Петра Порошенка бригаді було присвоєне почесне найменування Кам'янець-Подільської.[15] 24 серпня 2017 року, на параді до Дня незалежності України, Президент України Петро Порошенко вручив бригаді бойове знамено.[16]

3 листопада 2023 року 48 інженерна Кам'янець-Подільська бригада Сил підтримки Збройних Сил України указом Президента України Володимира Зеленського відзначена почесною відзнакою «За мужність та відвагу». Глава держави привітав воїнів-інженерів зі святом та вручив стрічку почесної відзнаки командиру військової частини А2738 полковнику Олександру Реці.[14][17]

Герої України

[ред. | ред. код]

Втрати

[ред. | ред. код]
  • 14 травня 2016 року від ускладнень після пневмонії помер солдат 311-го батальйону Меренков Віктор Едуардович[19].
  • 26 липня 2017 року помер заступник командира полковник Паровий Олександр Миколайович[20].
  • 27 лютого 2019 року в Кам'янці-Подільському похований військовослужбовець 48-ї бригади — Олексій[21][22]
  • 10 травня 2019 року в автомобільній аварії загинули капітан Богдан Миколайович Авраменко та солдат Іван Кочергін[23].
  • 4 серпня 2022 року під час виконання бойового завдання біля села Білогірка на Херсонщині загинув солдат Василь Мисак, позивний Сивий. Коли надавав медичну допомогу побратиму, отримав поранення внаслідок ворожого артилерійського обстрілу. [1]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ В ЗСУ сформують 48-у інженерну бригаду. Архів оригіналу за 10 грудня 2015. Процитовано 8 грудня 2015.
  2. ↑ oshkin. Єдина інженерна бригада в Збройних Силах святкує три роки з дня створення. kam-pod.gov.ua (укр.). Архів оригіналу за 2 березня 2019. Процитовано 1 березня 2019.
  3. ↑ Красота, 2020, с. 130.
  4. ↑ а б 48 інженерна бригада. Ukrainian Military Pages. 24 листопада 2016. Процитовано 19 листопада 2023.
  5. ↑ Красота, Ігор Васильович (2020). Інженерні Війська Збройних Сил України: Розбудова та Застосування (1992–2018 рр.) (PDF) (Дипломна робота). Науково-Дослідний Центр Гуманітарних Проблем Збройних Сил України Національного Університету Оборони України імені Івана Черняховського. Процитовано 18 листопада 2023.
  6. ↑ 48 інженерна бригада. Архів оригіналу за 6 лютого 2017. Процитовано 25 листопада 2016.
  7. ↑ ВІЙСЬКОВІ 321-ГО БАТАЛЬЙОНУ НА 3 МІСЯЦІ ВІДПРАВИЛИСЬ В ЗОНУ АТО. Архів оригіналу за 18 січня 2017. Процитовано 20 січня 2017.
  8. ↑ Як на інженерної бригади іменини…. Архів оригіналу за 2 лютий 2017. Процитовано 20 січень 2017.
  9. ↑ Інженерну бригаду ЗСУ посилять загоном штурму та розгородження. Український мілітарний портал. Архів оригіналу за 12 лютого 2021. Процитовано 12 лютого 2021.
  10. ↑ Красота, 2020, с. 132.
  11. ↑ У Кам янці-Подільському створено 48 окрему інженерну бригаду. Архів оригіналу за 14 серпня 2016. Процитовано 16 червня 2016.
  12. ↑ У Кам'янці стартував набір до унікальної інженерної бригади ЗСУ – новини Хмельницького. www.depo.ua (укр.). Архів оригіналу за 2 лютого 2021. Процитовано 28 січня 2021.
  13. ↑ Михальська, Галина (2 листопада 2018). Універсальні Інженери. Газета "Подолянин" (укр.). Процитовано 19 листопада 2023.
  14. ↑ а б  Повідомлення військової частини А2738 у соцмережі «Facebook»
  15. ↑ Указ Президента України від 23 серпня 2017 року № 234/2017 «Про присвоєння почесних найменувань військовим частинам Збройних Сил України та уточнення деяких найменувань»
  16. ↑ 72-й бригаді присвоєно ім'я Чорних Запорожців, 24-й - ім'я короля Данила. LB.ua. Архів оригіналу за 24 серпня 2017. Процитовано 24 серпня 2017.
  17. ↑ Указ Президента України від 3 листопада 2023 року № 730/2023 «Про відзначення почесною відзнакою "За мужність та відвагу"»
  18. ↑ Новини Хмельницького "Є". ye.ua (укр.). 5 листопада 2024. Процитовано 6 листопада 2024.
  19. ↑ Книга пам'яті. Архів оригіналу за 12 вересня 2018. Процитовано 11 вересня 2018.
  20. ↑ Віддали шану Олександру Паровому. Архів оригіналу за 5 березня 2019. Процитовано 2 березня 2019.
  21. ↑ Вічна пам‘ять… 27 лютого прощалися з воїном Олексієм, який віддав своє життя на захист українського народу — Новости.in.ua (ru-RU) . Архів оригіналу за 1 березня 2019. Процитовано 1 березня 2019.
  22. ↑ ЖИТТЯМ ЗАХИЩАТИ ЖИТТЯ - Синодальне управління військового духовенства. suvd.com.ua. Архів оригіналу за 1 березня 2019. Процитовано 1 березня 2019.
  23. ↑ Кам'янець попрощається із загиблими героями. Архів оригіналу за 15 жовтня 2019. Процитовано 15 жовтня 2019.

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
48-ма інженерна бригада (Україна)
у соціальних мережах
48-ма інженерна бригада (Україна) на сайті Facebook
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=48-ма_інженерна_бригада_(Україна)&oldid=43831646