9П — Вікіпедія

Зображення
Виробник Коломенський завод, Новочеркаський електровозобудівний завод і Муромський тепловозобудівний завод
Кількість циліндрів 2
Осьова формула 0-6-0Td
Ширина колії російська колія
CMNS:  у Вікісховищі

Паровоз 9П (9-й тип паровоза — заводське позначення) — маневровий танк-паровоз типа 0-3-0, випускався в СРСР з 1935 по 1957 рік. Останній радянський паровоз нормальної колії.

Історія

[ред. | ред. код]

Новий маневровий паровоз, отримав позначення 9П, був розроблений у 19341935 роках. Перший, дослідний паровоз такого типу побудували на Коломенському машинобудівному заводі у 1935 році (заводський тип 164).

У наступному році Коломенський завод виготовив ще 55 паровозів типу 9П. Також випуск цих паровозів налагодили на Новочеркаському паровозобудівному заводі (16 паровозів у 1937 році, 64 — у 1938 році).

З 1939 року Коломенський завод поновив виробництво паровозів типу 9П, при цьому конструкція паровозів, які випускалися з 1939 року була покращена в порівнянні з більш старими паровозами 9П.

У 19461955 роках паровози 9П виготовлялись Муромським паровозобудівним заводом імені Дзержинського. З 1955 по 1957 роки Муромський завод виготовляв дещо змінений варіант паровоза, який отримав позначення 9ПМ.

Використання

[ред. | ред. код]

Паровози 9П використовувались радянськими залізницями на маневрових работах, а також на коліях багатьох заводів і шахт.

Технічні особливості

[ред. | ред. код]

Перший (дослідний) паровоз Коломенського завода мав такі характеристики і конструктивні особливості:

  • котел: діаметр — 1320 мм, топка радіального типу, 160 димогарних труб діаметром 46/51 мм і довжиною 3250 мм;
  • паророзподіл: тип Вальсхарта (Гейзінгера) з кулісою закритого типу, нерозсувними циліндричними золотниками з внутрішнім впуском пари;
  • два горизонтальних інжектора Фридмана АНТК-6 і АНТК-7, прикріплених до кабіни машиніста машиніста;
  • поршні без контрштоків;
  • дишла з плаваючими втулками з свинцевистої бронзи;
  • зварні міжрамні кріплення;
  • запас води — 5 м³;
  • запас вугілля — 2 м³;
  • бандажі коліс другої осі не мали гребенів, це було зробленою з метою полегшення проходження кривих малого радіуса (до 40 метрів);
  • ресорне підвішування — трьохточкове, статично визначене'
  • маса паровоза в робочому стані — 55 тонн.

Паровози, які будувалися на Коломенському заводі з 1939 року, мали деякі відмінності, що в свою чергу відрізняло їх від паровозів більш ранніх років виробництва:

  • збільшений об'єм баків для води (6,5 м³);
  • повністю зварний котел;
  • наявність пароосушувача;
  • відсутність водочищувача;
  • змінена конструкція кабіни машиніста і вугільної скриньки;
  • наявність електричного освітлення;
  • буксові підшипники — стальні з наплавкою з свинцевистої бронзи замість бронзових.

Кількість випущених паровозів

[ред. | ред. код]
  • Коломенський завод:
    • 1935 — 1 паровоз
    • 1936 — 55 паровозв
    • 1939 — 67 паровозів
    • 1940 — 60 паровозів
    • 1941 — 25 паровозів.
  • Муромський завод (2736 паровозів):
    • 1946—1955: ~2200 паровозів
    • 1955—1957 (9ПМ): ~500 паровозів.

Пам'ятники паровозу 9П

[ред. | ред. код]

Пам'ятники паровозу 9П в Україні

[ред. | ред. код]

Пам'ятник паровозу 9П-610 встановлений на станції Шепетівка.

Однією з найвідоміших пам'яток кампуса КПІ у Києві є паровоз 9П — експонат відкритого показу Державного політехнічного музею. Він став впізнаваним не лише тому, що встановлений у популярному місці відпочинку — поряд з бюветом та Музейною площею, а й тому, що це перший габаритний експонат Державного політехнічного музею КПІ, а отже, його бачила велика кількість відвідувачів. Танк-паровоз подаровано університету у 2001 році, коли музею виповнилося лише 3 роки[1].

Паровоз-пам'ятник 9П-749 раніше був встановлений на території т(локомотивного депо Основа, в селищі Основа міста Харків2014 року переданий до Музею історії та залізничної техніки Південної залізниці.

1 листопада 2021 року на Привокзальній площі у Краматорську було встановлено маневровий танк-паровоз 9П-337. Саме ця модель була випущена 1949 року і використовувалася до 1985 року на Краматорському феросплавному заводі (КФЗ). У 2021 році було відреставровано впродовж 2 місяців на заводі КЗВВ[2].

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Раков В. А. Локомотивы отечественных железных дорог (1845—1955), М.:Транспорт, 1995. ISBN 5-277-00821-7 Глава 15 «Маневровые и промышленные паровозы» (рос.)