92 Ундіна — Вікіпедія

92 Ундіна
Відкриття
ВідкривачХристіан Генріх Фрідрих Петерс
Місце відкриттяКлінтон
Дата відкриття7 липня 1867
Позначення
Позначення92 Undina
Названа на честьУндіна і Ундіна[1]
Тимчасові позначення 
Категорія малої планетиАстероїд головного поясу
Орбітальні характеристики[2]
Епоха 23 травня 2014 (2 456 800,5 JD)
Велика піввісь3,185821860765 а. о.
Перигелій2,854908327260 а. о.
Афелій3,516735394269 а. о.
Ексцентриситет0,103870695841
Орбітальний період2076,972081891 д
Середня орбітальна швидкість0,173329243632 °/д
Середня аномалія227,1787208341°
Нахил орбіти9,930881777081°
Довгота висхідного вузла101,5915748847°
Аргумент перицентру239,8595269961°
Фізичні характеристики
Розміри126,42 км
Маса2,1× 1018 кг
Прискорення вільного падіння на поверхні0,0353 м/с²
Друга космічна швидкість0,0668 км/с
Період обертання15,941 год
Альбедо0,2509
Температура~156 K
Спектральний типX (Толен)
Xc (SMASS)
Стандартна зоряна величина6,61
CMNS: 92 Ундіна у Вікісховищі

92 Ундінаастероїд головного поясу, відкритий 7 липня 1867 року американським астрономом Крістіаном Г. Ф. Петерсом у Клінтоні, США. Астероїд названий на честь Ундіни, героїні однойменного роману німецького письменника Фрідріха Де ла Мотт Фуке[3].

Ундіна — великий металевий астероїд. Спочатку, в 1984 році, згідно зі спектральною класифікацією Tholen, астероїд був класифікований як астероїд класу X. У 1989 році, після аналізу результатів досліджень альбедо, отриманих за допомогою інфрачервоної космічної лабораторії IRAS, астероїд був зарахований до класу M. Однак спектрографічні дослідження Ундіни, проведені в 1994 році, вказують на наявність водних силікатів і неметалевих композитів, типовіших для астероїдів класу S[4].

Ундіна не перетинає орбіту Землі й обертається навколо Сонця за 5,69 юліанського року.

Тіссеранів параметр щодо Юпітера — 3,165.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Dictionary of Minor Planet Names — 6 — Springer Science+Business Media. — P. 22. — ISBN 978-3-642-29717-5
  2. База даних малих космічних тіл JPL: 92 Ундіна (англ.) . Процитовано 2014.05.15. Останнє спостереження 2014.04.10.
  3. Lutz D. Schmadel. (2003). Dictionary of minor planet names. Springer. ISBN 978-3-540-00238-3. (англ.)
  4. Asteroid Spectroscopy and Mineralogy. Процитовано 17.09.2009.

Див. також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]