96 Егла — Вікіпедія

96 Егла
Відкриття
ВідкривачЖером Коджі
Місце відкриттяМарсель
Дата відкриття17 лютого 1868
Позначення
Позначення96 Aegle
Названа на честьЕгла
Тимчасові позначення 
Категорія малої планетиАстероїд головного поясу
Орбітальні характеристики[1]
Епоха 23 травня 2014 (2 456 800,5 JD)
Велика піввісь3,052613550686 а. о.
Перигелій2,628769038034 а. о.
Афелій3,476458063337 а. о.
Ексцентриситет0,138846436214
Орбітальний період1948,077222524 д
Середня орбітальна швидкість0,184797602393 °/д
Середня аномалія131,3701896376°
Нахил орбіти15,96816212213°
Довгота висхідного вузла321,6318997483°
Аргумент перицентру208,6548727104°
Фізичні характеристики
Розміри170,02 км
Маса5,1× 1018 кг
Прискорення вільного падіння на поверхні0,0475 м/с²
Друга космічна швидкість0,0898 км/с
Період обертання13,82 год
Альбедо0,0523
Температура~159 K
Спектральний типT (Толен)
T (SMASS)
Стандартна зоряна величина7,67
CMNS: 96 Егла у Вікісховищі

96 Еглаастероїд головного поясу, відкритий 17 лютого 1868 року французьким астрономом Жеромом Коджі в Марсельській обсерваторії, Франція. Астероїд названий на честь Егли, німфи у давньогрецькій міфології[2].

Тіссеранів параметр щодо Юпітера — 3,164.

Егла — великий астероїд, який обертається зі значним нахилом відносно площини екліптики Сонячної системи. Діаметр астероїда був визначений після обробки даних, отриманих за допомогою інфрачервоної космічної лабораторії IRAS, з похибкою близько 3 км[3]. Період обертання уточнили за даними зміни кривої блиску, отриманих в обсерваторії Сантана, Каліфорнія[4].

Астероїд належить до спектрального класу T.

Егла не перетинає орбіту Землі й обертається навколо Сонця за 5,35 юліанського року.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. База даних малих космічних тіл JPL: 96 Егла (англ.) . Процитовано 2014.05.07. Останнє спостереження 2013.10.20.
  2. Lutz D. Schmadel. (2003). Dictionary of minor planet names. Springer. ISBN 978-3-540-00238-3. (англ.)
  3. Edward F. Tedesco (2002). The supplemental IRAS minor planet survey (PDF). The Astronomical Journal. 123: 1056—1085.
  4. Stephens, Robert D. (2005). Rotational periods of 96 Aegle, 386 Siegena, 390 Alma, 544 Jetta, 2771 Polzunov, and (5917) 1991 NG. The Minor Planet Bulletin. 32: 2—3.

Див. також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]