French
DeutschАїзові — Вікіпедія
| Аїзові | |
|---|---|
 | |
| Аїзові з колекції Юрія Шостака, Миколаїв, Україна | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Порядок: | Гвоздикоцвіті (Caryophyllales) |
| Родина: | Аїзові (Aizoaceae) Martinov, 1820 |
| Типовий рід | |
| Aizoon[1] | |
| Роди | |
| 146 родів (див. Список родів родини аїзові) | |
 Вікісховище: Aizoaceae | |
Аїзові[2], аізоонові[3], аізові[4] (Aizoaceae Martinov, 1820) — родина рослин порядку гвоздикоцвітих (Caryophyllales).
Миколаїв, Україна
Аїзові поширені в Південній та Південно-Західній Африці, більшість з них в Капській провінції. Нечислені види — в Австралії, Новій Зеландії, Чилі, Перу, США, Мексиці.
Багато-, дво-, рідше однорічні трави, чагарники або напівчагарники, часто із здерев'янілими пагонами. Майже всі Аїзові — листкові сукуленти (це найбільша родина листових сукулентів)[5], стебла деяких дуже вкорочені та практично непомітні. Тільки представників родів Brownantus та Psilocaulon можна віднести до стеблових сукулентів. Листки в більшості видів дуже соковиті, в незначної кількості рослин вони плоскі та відносно тонкі. Листкові пластини — цілокраї, іноді край — зубчастий, прилистків немає. Листорозміщення супротивне, іноді листки зібрані в розетку. Особливу групу становлять рослини, що складаються з 1–2 пар майже зрослих між собою листків (Літопс, Конофітум, Аргіродерма, Швантезія та інші). Поверхня листків гладенька, часто покрита восковим нальотом, волосками або невеликими блискучими міхурцями, які добре відбивають сонячне проміння. У рослин з родів Літопс, Фенестрарія, Фрітія асиміляційний шар поверхні листка переривається й утворюється прозоре віконце, через яке світло проникає вглиб рослини і досягає внутрішньої асиміляційної тканини. Квітки — жовті, білі, рожеві, оранжеві — дуже декоративні, розкриваються у більшості видів опівдні, іноді ввечері, дуже рідко вночі. Плід — коробочка, яка розкривається у вологому середовищі.
Спільний інтернет-проект Королівських ботанічних садів у К'ю і Міссурійського ботанічного саду «The Plant List» подає список з 146 прийнятих назв родів (докладніше див. Список родів родини Аїзові) і 2271 виду[6].
Роди:
|
|
Дуже популярні в кімнатній культурі рослини. Деякі з них дістали назву суперсукуленти. Розмножують переважно насінням.
- ↑ [[https://web.archive.org/web/20170312023909/http://tropicos.org/Name/42000069 Архівовано 12 березня 2017 у Wayback Machine.] Aizoaceae в базі даних «Tropicos» Міссурійського ботанічного саду] (англ.)
- ↑ [1] [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]Цвєткова М. Нова енциклопедія кімнатних рослин. — Харків : ВД «Школа», 2013. — 216 с.]
- ↑ Широбокова Д. Н., Нікітіна В. В., Гайдаржи М. М., Баглай К. М. Кактуси та інші сукулентні рослини. — К. : Українські пропілеї, 2003. — 110 с. — ISBN 966-7015-28-9.
- ↑ [[Недуха Олена Макарівна|Недуха О. М.]] Н42 [[Гетерофілія]] у рослин. — К.: Альтерпрес, 2011. — 192 стр.: табл. 25, іл. 36 (кольорових — 16, чорно-білих — 20), список літ. — 37 стр. ISBN 978-966-542-494-9 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 22 лютого 2014. Процитовано 24 липня 2014.
- ↑ Cornelia Klak, Angeline Khunou, Gail Reeves and Terry Hedderson. A phylogenetic hypothesis for the Aizoaceae (Caryophyllales) based on four plastid DNA regions // American Journal of Botany, October 2003, vol. 90, no. 10, 1433–1445 [Архівовано 13 липня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ Aizoaceae на сайті «The Plant List» [Архівовано 18 червня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
- Широбокова Д. Н., Нікітіна В. В., Гайдаржи М. М., Баглай К. М. Кактуси та інші сукулентні рослини. — К. : Українські пропілеї, 2003. — 110 с. — ISBN 966-7015-28-9.
- H.E.K Hartmann (ed.). Illustrated Handbook of Succulent Plants: Aizoaceae, vol. 1 (A-E). Berlin: Springer-Verlag, 2001. ISBN 3540416919. (англ.)
- H.E.K Hartmann (ed.). Illustrated Handbook of Succulent Plants: Aizoaceae, vol. 2 (F-Z). Berlin: Springer-Verlag, 2002. ISBN 3540417230. (англ.)
- E. J. van Jaarsveld & U. de Villiers Pienaar. Вігі (Мезембріантемові), перлини Вельду = Vygies, Gems of the Veld. — Venegono Superiore (Венегоно-Суперіоре) : Cactus & Co. libri, 2000. — 240 с. — ISBN 88-900511-0-8 (італ.), (англ.).
- Аїзові (Aizoaceae) [Архівовано 22 березня 2022 у Wayback Machine.] // ВУЕ
- Аїзові на сайті «Germplasm Resources Information Network» (GRIN) Міністерства сільського господарства США (англ.)
- Plants of the Aizoaceae Family [Архівовано 8 серпня 2011 у Wayback Machine.](англ.)
- Світлини Аїзових [Архівовано 29 липня 2014 у Wayback Machine.](англ.)
- http://data.kew.org/cgi-bin/vpfg1992/genlist.pl?Aizoaceae [Архівовано 7 серпня 2010 у Wayback Machine.]
- http://www.mesembs.com/aizoaceae/ [Архівовано 16 березня 2003 у Wayback Machine.]
- http://www.ville-ge.ch/musinfo/bd/cjb/africa/details.php?langue=an&fam=AIZOACEAE [Архівовано 2 лютого 2014 у Wayback Machine.]
- Рослини з родини Aizoaceae на сайті «Desert-tropicals» [Архівовано 6 березня 2014 у Wayback Machine.](англ.)