Личинкоїдові — Вікіпедія

Личинкоїдові

Coracina novaehollandiae

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Горобцеподібні (Passeriformes)
Підряд:	Співочі птахи (Passeri)
Інфраряд:	Corvida
Надродина:	Corvoidea
Родина:	Личинкоїдові (Campephagidae) Vigors, 1825

Роди

Посилання

Вікісховище:	Campephagidae
Віківиди:	Campephagidae
EOL:	7567
ITIS:	178501
NCBI:	880551
Fossilworks:	371709

Личинкоїдові^[1] (Campephagidae) — родина птахів ряду горобцеподібних (Passeriformes). До цієї родини належить 84 види (6 родів) птахів розміром від горобця до ворони або голуба.

Опис

Дзьоб невеликий, широкий, наддзьоб на вершині загнутий у вигляді гачка, з невеликим передвершинним зубцем. Характерне пухке оперення й своєрідна будова пір'я попереку, стовбури яких дуже тверді. Тверді стовбури цього пір'я потім відразу переходять у м'яку вершину. Хвіст довгий, східчастий.

Поширення

Личинкоїди населяють тропічні й субтропічні країни східної півкулі від Західної Африки до Меланезії й Австралії, гніздяться також і на Мадагаскарі.

Спосіб життя

Це деревні птахи, тільки австралійський Pteropodocys maxima багато часу проводить на землі. Гнізда високо на деревах, у розвилці гілок. Кладка з 2-5 опалево-зелених яєць^[2]. Найменші личинкоїди належать роду Pericrocotus. Самці багатьох з них мають червоне із чорним забарвлення тулуба, самиці ж жовті або жовтогарячі.

Класифікація

Родина складається з таких родів^[3]:

Рід Coracina — шикачик, 57 видів^[4].
Рід Campephaga — личинкоїд, чотири види.
Рід Campochaera — золотистий личинкоїд, один вид: Campochaera sloetii.
Рід Hemipus — личинколюб, два види.
Рід Lalage — оругеро, 13 видів.
Рід Lobotos — рудочеревий личинкоїд, два види.
Рід Pericrocotus — довгохвостий личинкоїд, 15 видів.

Примітки

↑ Фесенко Г. В., Шидловський І. В. (2012). Зоогеографічні особливості поширення птахів Частина 1. Нотогейська і Неогейська суші. Біологічні Студії. 6 (3): 197—222.
↑ Clancey, P.A. (1991). Forshaw, Joseph (ред.). Encyclopaedia of Animals: Birds. London: Merehurst Press. с. 176. ISBN 1-85391-186-0.
↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
↑ Knud A. Jønsson, Martin Irestedt, Jerome Fuchs, Per G.P. Ericson, Les Christidis, Rauri C.K. Bowie, Janette A. Norman, Eric Pasquet, Jon Fjeldsa (2008) Explosive avian radiations and multi-directional dispersal across Wallacea: Evidence from the Campephagidae and other Crown Corvida (Aves). Molecular Phylogenetics and Evolution 47:221-236

Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Портал «Біологія»

[1] Фесенко Г. В., Шидловський І. В. (2012). Зоогеографічні особливості поширення птахів Частина 1. Нотогейська і Неогейська суші. Біологічні Студії. 6 (3): 197—222.

[EoB-2] Clancey, P.A. (1991). Forshaw, Joseph (ред.). Encyclopaedia of Animals: Birds. London: Merehurst Press. с. 176. ISBN 1-85391-186-0.

[3] Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.

[4] Knud A. Jønsson, Martin Irestedt, Jerome Fuchs, Per G.P. Ericson, Les Christidis, Rauri C.K. Bowie, Janette A. Norman, Eric Pasquet, Jon Fjeldsa (2008) Explosive avian radiations and multi-directional dispersal across Wallacea: Evidence from the Campephagidae and other Crown Corvida (Aves). Molecular Phylogenetics and Evolution 47:221-236

[1]

[2]

[3]

[4]