Гнойовик чорнильний — Вікіпедія
Гнойовик чорнильний | ||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||
| ||||||||||||||
Coprinopsis atramentaria (Bull.) Redhead, Vilgalys & Moncalvo, 2001 | ||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||
Coprinus atramentarius | ||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||
|
Гнойовик чорнильний (Coprinopsis atramentaria ((Bull.) Redhead, Vilgalys & Moncalvo) — гриб родини печерицевих (Agaricaceae), що раніше відносили до роду Coprinus.
Шапка 3-5 см у діаметрі, 4-10 см завширшки, овальна, потім дзвоникоподібна, конусоподібнорозпростерта, сірувата, у центрі з коричневими або вохряно-коричневими притиснутими, дрібними лусками, до краю радіальнозморшкуваторубчаста. Пластинки сірувато-білі, при достиганні гриба чорніють, розпливаються. Спорова маса буро-коричнева. Спори (7)9-10(11) Х 5-6(7,5) мкм, широкоовальні, коричневі, гладенькі. Ніжка 6-15 Х 0,8-1,5 см, з вузьким зникаючим кільцем. М'якуш білуватий, у молодих плодових тіл з приємним запахом.
Зустрічається по всій Україні. Росте на угноєному ґрунті, здебільшого у траві, часто край дороги; у травні — листопаді.
Добрий їстівний гриб (молоді плодові тіла)[1]. Гнойовики чорнильний і білий можна вживати у вареному, смаженому, тушкованому вигляді, але разом з ними категорично не можна вживати алкогольні напої. Отруйні речовини гриба (копрін) не розчиняються ні водою, ні шлунковим соком, але добре розчиняються алкоголем і потрапляють у кров, таким чином спричинюють отруєння. За декілька годин симптоми проходять, але алкоголь не можна вживати і наступного дня через загрозу рецидиву.[1]
- Зерова М. Я., Єлін Ю. Я., Козьяков С. М. Гриби: їстівні, умовно їстівні, неїстівні, отруйні. — Київ : Урожай, 1979. — 232 с.
- Гнойовик чорнильний // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 116. — ISBN 5-88500-055-7.