French
DeutschЧеслав Мілош — Вікіпедія
.svg){kind=small}
Чеслав Мілош (пол. Czesław Miłosz; 30 червня 1911, с. Шетенйе, Кедайняйський район, Литва — 14 серпня 2004, Краків) — польський поет, прозаїк, перекладач, есеїст, літературознавець, дипломат, юрист. Лауреат Нобелівської премії з літератури 1980 року. Лауреат Нейштадтської літературної премії (Neustadt International Prize for Literature, 1978). Кавалер ордену Білого Орла. Праведник світу.
У 1951–1993 роках перебував у еміграції.
Брат Анджея Мілоша, режисера-документаліста, публіциста, перекладача.
Родина Мілошів належала до шляхти гербу Любич.
Чеслав Мілош народився у родовому маєтку матері, Вероніки, що містився в селі Шетейне тодішньої Ковенської губернії Російської імперії (тепер Литва).
В родині розмовляли по-польськи, але, завдяки старанням свого дядька, хлопець з дитинства добре знав і литовську. Пізніше Чеслав Мілош говорив про себе, що він, польський письменник і поет, але краєвиди та дух передвоєнної Литви ніколи не полишали його.
1921—1929 — навчався у гімназії у Вільно (у той час місто було під владою Польщі).
Потім навчався у Віленському університеті імені Стефана Баторія (спочатку на полоністиці, пізніше — на правничому факультеті).
Дебютував як поет у Вільнюсі на шпальтах університетського часопису Alma Mater Vilnensis. Трохи пізніше засновує разом з однодумцями поетичну групу «Жагари».
Працював на Польському радіо у Вільнюсі, але був звільнений за звинуваченнями в підтримці прагнень приєднання Вільнюса до Литовської Республіки та у діяльності на користь білоруської культури.
Переїхав до Варшави, де також влаштувався на радіо. Працював тут практично до окупації Польщі німецькими військами (1939).
Під час польсько-німецької війни (вересень 1939) емігрував до Румунії, але після приєднання Вільнюса до Литви повернувся на батьківщину й прийняв литовське громадянство. Проте після радянської окупації Литви (липень 1940) переїхав до Варшави, а після поразки Варшавського повстання (осінь 1944) — до Кракова.
Роки життя в окупованій німцями Варшаві означені роботою в підпіллі та доволі плідною творчістю, яка, попри скрутні обставини, є здебільшого оптимістичною. Але це був лише певний психологічний захист. Побачене у варшавському гетто назавжди залишило слід в творчості письменника.
Після відходу німців співпрацював з новою, комуністичною владою. Працював у дипломатичних установах ПНР у США та Франції як аташе з питань культури. Але врешті-решт був розчарований сутністю нового устрою і 1951 року отримав політичний притулок у Франції.
Під час перебування у еміграції в Парижі співпрацював з Літературним інститутом Єжи Ґедройця в Мезон-Лаффітт, де і виходили друком усі його тодішні твори. Найзнаковішим серед них, безумовно, є збірник есеїв 1953 року під назвою «Поневолений розум» (The Captive Mind). В ньому проаналізовано поведінку та долю інтелектуалів в тоталітарному суспільстві. Поет не приховує своєї негативної оцінки комуністичного режиму в Польщі і взагалі не соромиться свого теперішнього упередження проти комунізму. Пізніше він напише, що після захоплення Литви радянськими військами російський комуністичний режим викликав у нього асоціацію бездонної діжки. Таким чином, на відміну від ліберальних діячів та інтелектуалів заходу, котрі мали ілюзорні симпатії до Радянського союзу, Чеслав Мілош, як людина, що пережила окупацію Польщі німцями і перехід країни до сфери впливу Сталіна, дуже гостро відчував вразливість творчої особистості за умов тоталітаризму
Мешкав у Франції до 1960, коли на запрошення Каліфорнійського університету переїхав до США. Протягом 20 років був професором слов'янської філології в університеті Каліфорнії (Берклі). Також став професором Гарвардського університету. Американський період творчості письменника був особливо плідним. У США він займався не лише оригінальною творчістю, але й багато перекладав, мандрував країною, вів досить активне громадське життя.
1993 — повернувся до Польщі, де оселився у Кракові, пояснюючи вибір цього міста його «найбільшою подібністю до Вільнюса».
Похований у Крипті (Пантеоні) заслужених поляків (у підземеллях костелу монастиря паулінів на Скалці, Краків).
Прозові та поетичні тексти Чеслава Мілоша є бездоганним прикладом західного мислення. Як письменник, він глибоко закорінений у європейську інтелектуальну традицію. Однак, його темами, його переживаннями були не лише рефлексії інтелектуала щодо політики, навпаки, письменник бачить чудесне в, здавалось, буденних речах. І тут потрібно відмітити його зв'язок зі світом дитинства й юності в Литві. Завдяки своєму світоглядному впливу, Чеслав Мілош є особливо важливою особистістю для модерної Польщі. Він є тим консерватором і, деякою мірою, захисником католицьких цінностей, який надзвичайно багато зробив саме для поступу країни в демократичному напрямку.
Станіслав Бараньчак так пише про вплив книжки «Поневолений розум» на громадян комуністичної Польщі у передмові до видання 1980-тх років:
Видана вперше 1953 року, ця книжка ніколи пізніше не перевидавалася в своїй польській версії (друге видання появилося щойно після Нобелівської премії для Мілоша, з датою 1980 року); більше того, вона була видана еміґраційним видавництвом, отже тим трудніше було її здобути в Польщі. А проте знали її всі..., і вона справила великий вплив на всіх. Я знав таких своїх ровесників, яким читання Поневоленого розуму помогло провести докорінну переоцінку їхнього життя. Засмальцовані й подерті до неможливости примірники паризького видання 1953 року кружляли з рук до рук, позичені часом на прочитання на одну ніч; у багатьох випадках це була ніч, яка прояснювала розум назавжди...
Сейм Польщі оголосив 2011 рік Роком Мілоша.
1980 року рішенням королівського комітету письменнику присуджують Нобелівську премію з літератури. Головне формулювання, яке обґрунтовувало надання цієї високої нагороди звучало так: Тому «хто з безкомпромісною проникливістю аналізує незахищеність людини у світі багатьох конфліктів» (who with uncompromising clear-sightedness voices man's exposed condition in a world of severe conflicts). У своєму виступі на бенкеті на честь присудження нагороди, Чеслав Мілош говорив про загальнолюдські цінності, про польську літературну традицію та її значення у загальносвітовому літературному процесі. Акцентуючи увагу на тому, що польська література це, в першу чергу, література країни затисненої між двома гігантами — Німеччиною та Росією і часто творена у бараках та концтаборах. Звідси трагізм та складність її перекладу і сприйняття західним читачем. Взагалі Чеслав Мілош схильний критикувати Захід, абсолютно вірно зауважуючи те, що західні країни, передовсім, дбають про свій власний спокій та матеріальні цінності. Тому, у двадцятому столітті, східна Європа є своєрідним буфером між авторитарним Радянським Союзом та дкмократичних країнами. Письменник говорить про деструктивність такого підходу. Таким чином, переконаний він, цілі покоління східноєвропейців випадають із західноєвропейського культурного процесу.
- Чеслав Мілош. Поневолений розум. Вид. Сучасність, 1985 (переклад Богдана Струмінського; передмова Станіслава Бараньчака)
- Поневолений розум (розділи з книги) // Всесвіт, 1991 (переклад Богдана Струмінського)
- Вибрані поезії. — Л.: Каменяр, 2000
- Про агонію Заходу // Дванадцять польських есеїв. — К.: Критика, 2001. — С. 19-26; передрук: Критика. — 2001. — Ч. 6. — С. 5-6 (переклад Ігоря Пізнюка)
- Придорожний песик — Л.: Літопис, 2001 (переклад Ярини Сенчишин)
- Родинна Європа — Л.: Літопис, 2007 (переклад Юрія Іздрика та Лідії Стефанівської)
- Вибране — К.: Юніверс, 2008 (переклад Наталі Сидяченко, Дмитра Павличка, Оксани Забужко, Наталки Білоцерківець, Станіслава Шевенка)
- Абетка — Х.: Треант, 2010 (переклад Наталки Сняданко)
- Велике князівство літератури (збірка есеїв) — К.: Дух і літера, 2011 (переклад Андрія Павлишина, Олени Коваленко, Ірини Ковальчук)[6]
- Земля Ульро - К.: Юніверс, 2015 (переклад Наталі Сидяченко)
- Долина Ісси. - К.: Юніверс, 2018 (переклад Наталі Сидяченко)
- Підказаний Мілош: [вірші пол. поета Ч. Мілоша у пер. укр. поетів] / упорядкув. А. Бондар]. — К. : Темпора, 2012. — 166 с. ; 22 см. — Зміст пер.: С. Жадан, Т. Прохасько, К. Москалець, О. Сливинський, Ю. Андрухович, Д. Матіяш, Б. Матіяш, О. Коцарев, Ю. Стахівської, М. Кіяновська. — 1 000 пр. — ISBN 978-617-569-093-2
- Пристойніш було би не жити (Przystojniej byłoby nie żyć) — пер. Євген Очеретяний [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Пісня про порцеляну (Piosenka o porcelanie) — пер. Євген Очеретяний [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- З нотатника офіцера Рудольфа Грьоте (Z notatnika oficera Rudolfa Groethe) — пер. Євген Очеретяний [Архівовано 8 квітня 2018 у Wayback Machine.]
- Визнання (Wyznanie) — пер. Крістіна Федорович [Архівовано 6 серпня 2016 у Wayback Machine.]
- Сенс (Sens) — пер. Крістіна Федорович [Архівовано 6 серпня 2016 у Wayback Machine.]
- ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б Encyclopædia Britannica
- ↑ а б SNAC — 2010.
- ↑ а б в г Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ а б The Righteous Among the Nations Database
- ↑ До збірки ввійшли Нобелівська промова та такі есеї: До Томаса Венцлови, Сенс регіоналізму, Ла Комб, Втрачені місця, Про вигнання, Про ідентичність, Розважаючи про ссавця, Лист до захисників культури, Два процеси, Про цензуру, Взаємні порахунки, Антисемітизм у Польщі, Мова та нації, Про історію польської літератури, вільнодумців і масонів, Приватні обов'язки перед польською літературою, Напівприватний лист про поезію, Дві фальші et co., Про брехню, Лист до Єжи Анджеєвського, Ким є Ґомбрович?, Про Йосифа Бродського, Таємничий пам'ятник
- Біляїв В. «На неокраянім крилі…» — Донецьк : Східний видавничий дім, 2003. — 348 с. — ISBN 966-7804-57-7.
- Чеслав Мілош: літописець XX століття. Спільний проєкт Польського інституту в Києві та «Українського тижня». Спецпроєкт «100-річчя Мілоша», Український тиждень, 23-29.09.2011
- Оксана Забужко. Уроки Мілоша // Хроніки від Фортінбраса.
- Басняк Т. А. Типологія письменницького статусу: два досвіди — Ч. Мілош та Ґ. фон Реццорі [Архівовано 26 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Питання літературознавства. — 2013. — № 88. — С. 22–33.
- Мілош, Чеслав // Зарубіжні письменники : енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2006. — Т. 2 : Л — Я. — С. 179. — ISBN 966-692-744-6.
- Сайт, присвячений письменнику [Архівовано 2 листопада 2011 у Wayback Machine.](пол.)
