Dodge 100 «Kew» — Вікіпедія

Dodge 100 «Kew»
Dodge 100 «Kew»
Виробник	США Dodge Лондон
Роки виробництва	1949—1957
Попередник(и)	Dodge 1½-Ton [TE-32]
Наступник(и)	Dodge 200 Dodge 300

Dodge 100 «Kew» — ряд вантажівок, які з 1949 по 1957 роки виробляла американська компанія Dodge на британському заводі в Кью (після-1917-1925 Dodge Brothers Truck, 1925-1927 Dodge Brothers Truck, 1927-1929 Dodge Brothers Truck, 1930-1932 Dodge Brothers Truck, 1932 Dodge Brothers Truck, 1933-1938 Dodge H-, K-, M-Series, & Dodge 1½-Ton [TE-32]), Лондон^[1]. Вантажівки часто називали «носом-папугою» (англ. parrot nose) завдяки характерній формі капота та решітки радіатора. Більшість вантажівок приводилися в дію дизельними двигунами Perkins або Chrysler. Кузов кабіни був виготовлений компанією Briggs Motor Bodies і використовувався спільно з Fordson Thames ET6 (після-Ford Model TT (1917-1925), Ford Model TT (1925-1927), Ford Model AA (1927-1929), Ford Model AA (1930-1932), Ford Model BB, Fordson BBE, & Fordson Thames 7V) і Leyland Comet. Вони були показані у фільмі 1957 року Hell Drivers.

В Індії цю ж модель виробляла компанія Premier Automobiles Limited, і виробництво тривало до 1980-х років. Багато з них все ще працювали в деяких регіонах станом на 2016 рік. З початку 1970-х років він був відомий як Premier Roadmaster для дизельних версій і Pioneer для бензинових версій, інакше відомий просто як Fargo.