Echeveria elegans — Вікіпедія
Echeveria elegans | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
Порядок: | Ломикаменецвіті (Saxifragales) |
Родина: | Товстолистові (Crassulaceae) |
Рід: | Ечеверія (Echeveria) |
Вид: | E. elegans |
Біноміальна назва | |
Echeveria elegans (Rose, 1930) |
Echeveria elegans — вид квіткових рослин роду ечеверія (Echeveria) родини товстолистих (Crassulaceae)[1].
Швейцарський ботанік Альфонс Декандоль у 1828 році назвав рід сукулентних рослин, до яких належить описуваний вид, на честь Атанасіо Ечеверрії (ісп. Atanasio Echeverría), мексиканського художника та натураліста XVIII століття, який ілюстрував книжки з флори Мексики[2]. Видова ж назва elegans у перекладі з латинської означає вишуканий, прекрасний. Означення elegans вид отримав завдяки своїм декоративним якостям, формі та приємному зовнішньому вигляду. Буквально — ечеверія прекрасна.
Крім біномінальної назви виду Echeveria elegans, що на сьогодні є загальноприйнятою, у літературі можна знайти інші синоніми[1]:
- Echeveria albicans E.Walther
- Echeveria elegans var. kesselringiana Poelln
- Echeveria perelegans A.Berger
- Echeveria potosina E.Walther
Багаторічна трав'яниста рослина із соковитим листям. Стебло сягає 5 см у висоту з бічними дочірніми розетками. Листки розташовані в щільній розетці, довгасті, 3—6 см завдовжки та приблизно 1 см завширшки. Листки світло-зеленого кольору з блакинтувато-білим восковим нальотом. Квіти червоно-жовті[3].
Ендемічний вид. Росте в напівпустелях Мексики.
Завдяки своєму зовнішньому вигляду Echeveria elegans розводять як декоративну рослину для прикрашання кам'яних садів або вирощують у горщиках. Цей вид добре росте в субтропічному кліматі, такому як у південній Каліфорнії.
- Квіти
- Рослини, вирощені в Каліфорнії
-
- ↑ а б Echeveria elegans Rose на сайті The Plant List. Архів оригіналу за 24 лютого 2021. Процитовано 9 липня 2013.
- ↑ Scientific Expedition in Mexico 1787–1804. Архів оригіналу за 30 листопада 2012. Процитовано 9 липня 2013.
- ↑ Удалова Р. А. Агавы, алоэ и другие суккуленты. — СПб.: Агропромиздат, 1994. — ISBN 5-86466-012-4