Extra EA-300 — Вікіпедія

EA-300
Екстра 300SHP
Типспортивний
РозробникExtra Flugzeugbau
ВиробникExtra Flugzeugbau
Головний конструкторВальтер Екстра
Перший політтравень 1988
Статусексплуатується
Вартість одиниці300 000 - 400 000 дол.[1]
CMNS: Extra EA-300 у Вікісховищі

Екстра 300 — спортивний літак, моноплан, має практично необмежені можливості в аеробатиці. Розроблений Вальтером Екстра, німецьким спортивним пілотом в 1987 році під брендом заснованої ним компанії Extra Flugzeugbau. Силова установка — інжекторний двигун Lycoming AEIO-540 потужністю 300 к. с. (224 кВт).

Основний літак підготовчого етапу Challenger світової серії з вищого пілотажу Red Bull Air Race.

Extra 300L над Пертом, Австралія
Extra 300S, що належить льотчиці Петті Вангстафф. Це фото наглядно демонструє крило із нульовим кутом установки і нульовим кутом поперечного V. Таке крило дуже рідко використовується в звичайних літаках, але в пілотажних літаках необхідне
Крило літака Extra 300L встановлено трохи нижче на фюзеляжі.
Extra 300 йорданської пілотажної групи «Королівські Соколи» показує готовність до злету
Пілотажна група Northern Lights в польоті
Петер Бешений пілотує Extra 300S. Kraków Air Show 2007.

Дизайн

[ред. | ред. код]

Extra 300 успадкував дизайн від Extra 230, літака ранніх 1980-тих, що мав дерев'яне крило. Extra 300 має зварний фюзеляж, покриття алюмінієве і тканинне. Середньорозташоване крило має каркарс із вуглецевого волокна і таку ж обшивку.[2]

Технічні характеристики

[ред. | ред. код]
  • Екіпаж: 1 або 2 людини (залежно від модифікації)
  • Довжина: 6.95 м
  • Висота на стоянці: 2.20 м
  • Розмах крила: 7.39 м
  • Площа крила: 10.44 м2
  • Маса порожнього: 682 кг
  • Максимальна злітна: 952 кг
  • Запас палива: 199.5 л
  • Двигуни: 1 ПД Lycoming AEIO-540-L1B5
  • Потужність: 1 х 300 к.с.

Льотні характеристики

[ред. | ред. код]
  • Максимальна швидкість:
    • за приладами: 408 км/год
    • пілотування: 317 км/год
  • Максимальна вертикальна швидкість:
    • на злітному режимі біля землі: 16 м/с
  • Дальність польоту: 944 км
  • Практична стеля: 4875 м
  • Тривалість польоту: 2 години
  • Максимально допустимі перевантаження:
    • позитивна: 9 G
    • негативна: 6 G
  • Довжина розбігу:
  • Довжина пробігу:

Модифікації

[ред. | ред. код]
300
Оригінальна двомісна версія.[3]
300S
300S — одномісна версія із зменшеним розмахом крил на 50 см і оснащений більшими елеронами.[2][3] Угоський льотчик Петер Бешений пілотує Extra 300S. Петер виграв авіазмагання Ред Бул Ейррейс у 2003 році.
330SX
Extra 330SX — подальший розвиток 300S із ширшим рулем напрямку, більшим рулем висоти і потушнішим двигуном Lycoming AEIO-580 в 330 к. с. Деякі 300S-ті продавалися із «великим хвостом» 330SX. Пізніше 330SX був замінений на 330SC.
300SP
300SP — потужніша версія 300S. Вагу було зменшено, а хвіст було інстальовано від 330SX.[4] Випуск цієї моделі вже припинено, вона замінена моделлю 330SC.
300SHP
300SHP (HP=High performance) — несертифікована версія 300SP з двигуном Lycoming AEIO-580.
300SR
Extra 300SR — модифікація із високопіднятим крилом для Red Bull Air Race World Series. Був запланований дебют у липні 2007, проте поки що використовуються Zivko Edge 540.
300L
Extra 300L — двомісна версія із двигуном Lycoming AEIO-540 із нижньорозташованим крилом і укороченим фюзеляжем.[3] Модель Extra 300L («L» — двомісна версія) випустили у більшій кількості, ніж інші моделі. Крило розташоване внизу фюзеляжу, а його довжину було зменшено із 7.925 до 7.315 м. Покращені елерони 300L можуть обертатися із швидкістю до 400 градусів за секунду. Всі моделі з індексом L повністю сертифіковані за правилами FAA та Європейської Joint Aviation Authorities.
300LP
300LP («P» — «performance») — полегшена версія 300L, перероблена для кращих льотних характеристик, використовується для змагань і авіашоу.
330SC
Extra 330SC — одномісний літак з двигуном Lycoming AEIO-580, також літак швидше заходить у крен і швидше виходить, створений спеціально для змагань в категорії «Unlimited». Це єдина одномісна версія пілотажного літака, що в даний час випускає Extra.
330LX
Extra 330LX — двомісний літак з двигуном Lycoming AEIO-580.
330LT
Extra 330LT — двомісний літак з двигуном Lycoming AEIO-580, адаптований для туристів. Він має кабіну EFIS і знижену швидкість крену в порівнянні з 330LX.
330LE
Extra 330LE — одномісний літак із електродвигуном від Siemens, потужністю 260 kW і масою 50 кг. У четвер 23 березня 2017 року Extra 330LE встановив два нових рекордів швидкості (швидкість 340 км/год на відстані 3 км і буксирування планера LS8-neo на висоту 600 м за 76 с), цитата Siemens: «At the Dinslaken Schwarze Heide airfield in Germany, the electric aircraft reached a top speed of around 340 kilometers per hour (km/h) over a distance of three kilometers. On Friday, March 24, 2017, the Extra 330LE gave another premiere performance by becoming the world's first electric aircraft to tow a glider into the sky».[5][6]

Втрати

[ред. | ред. код]

2 червня 2013 року під час авіашоу на підмосковному аеродромі Велике Гризлово при виконанні фігури вищого пілотажу «плоский штопор» літак Extra-330SC вдарився об землю (не вистачило висоти). Пілот, переможець змагання, Олександр Андреенков помер від отриманих травм в момент аварії.

Цікаві факти

[ред. | ред. код]
  • На літаку Extra 330lx літав чемпіон світу з вищого пілотажу у складі команди WIAC2019 Тимур Фаткуллін, на ньому ж українець і став чемпіоном світу.[7]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Extra EA 300L [Архівовано 15 січня 2022 у Wayback Machine.], AeroCorner.com
  2. ↑ а б Lambert 1993, p. 100.
  3. ↑ а б в Taylor 1999, p. 426.
  4. ↑ Extra Aircraft (2009). EA-300SP. Архів оригіналу за 8 липня 2008. Процитовано 3 січня 2009. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |df= (довідка)
  5. ↑ World-record electric motor for aircraft sets new records. Архів оригіналу за 6 квітня 2017. Процитовано 19 квітня 2017.
  6. ↑ Электрический самолет Siemens установил мировой рекорд скорости [Архівовано 12 листопада 2019 у Wayback Machine.], 5 квітня 2017, Хайтек
  7. ↑ Хрускіт хребців і чечітка на педалях. Як українські льотчики стали чемпіонами світу з вищого пілотажу [Архівовано 14 січня 2022 у Wayback Machine.], УП, 15 листопада 2019
Бібліографія
  • Lambert, Mark. Jane's All The World's Aircraft 1993–94. Coulsdon, UK: Jane's Data Division, 1993. ISBN 0-7106-1066-1.
  • Taylor, Michael. Brassey's World Aircraft & Systems Directory 1999/2000. London: Brassey's, 1999. 1 85753 245 7.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Extra_EA-300&oldid=41123654