Фікус священний — Вікіпедія

Фікус священний
Біологічна класифікація
Царство:	Рослини (Plantae)
Клада:	Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада:	Покритонасінні (Angiosperms)
Клада:	Евдикоти (Eudicots)
Клада:	Розиди (Rosids)
Порядок:	Розоцвіті (Rosales)
Родина:	Шовковицеві (Moraceae)
Рід:	Ficus
Вид:	Фікус священний (F. religiosa)
Біноміальна назва
Ficus religiosa L., 1753

Фікус священний (Ficus religiosa) — вид рослин з роду фікус родини шовковицевих.

Гілки сильні, сіруватого кольору. Листки серцеподібні, розміром 8–12 см, із гладкими краями та довгим краплеподібним вістрям. Прожилки листка видні чітко. Суцвіття у формі казанка дають неїстівні плоди, які при дозріванні стають фіолетовими.

Розповсюджений у Індії, південно-західному Китаї, Непалі, Шрі-Ланці, та країнах півострова Індокитай^[1].

У індуїзмі та буддизмі дерево вважається священним, оскільки під його кроною Будда досяг просвітлення. У буддистів відоме під назвою Дерево Бодгі^[2]. Також відоме під назвою «піпал».^[3]

Ficus religiosa використовується у народній медицині від приблизно 50 видів розладів, включаючи астму, діабет, діарею, епілепсію, шлункові проблем, запальні захворювання, інфекційні та сексуальні розлади^[4][5].

• 
  Молоді листочки Ficus religiosa
• 
  200-річне дерево фікуса священного у Непалі з діаметром крони близько 17 метрів
• 
  Плоди фікуса священного
• 
  Дерево Бодгі на території Храму Махабодхі

• Дерево Бодгі
• Джайя Шрі Маха Бодгі
• Список видів роду фікус

• Фікус священний