Leea — Вікіпедія

Leea
L. sambucina Blanco, тепер
L. rubra Blume
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Розиди (Rosids)
Порядок: Vitales
Родина: Виноградові (Vitaceae)
Підродина: Leeoideae
Burmeist.
Рід: Leea
D.Royen
Вікісховище: Leea

Leea (лія[1]) — рід рослин із родини Vitaceae, підродини Leeoideae, які поширені в деяких частинах Центральної Африки й Мадагаскару, тропічної Азії, пн.-сх. Австралії та Меланезії[2]. Раніше його відносили до власної родини Leeaceae на основі морфологічних відмінностей між ним та іншими родами Vitaceae. Ці відмінності включають кількість насінних зачатків на комірку (два у Vitaceae і один у Leeaceae), кількість плодолистків (два у Vitaceae і три у Leeaceae), а також відсутність або наявність стаміноїдної трубки (присутня у Leeaceae) і квіткового диска (присутня у Vitaceae)[3].

Рід був названий Ліннеєм на честь Джеймса Лі, шотландського розплідника з Хаммерсміта, Лондон, який представив багато нових відкриттів для рослин в Англії наприкінці 18 століття[4].

Екологія

[ред. | ред. код]

Квіти Лії відвідують різні потенційні комахи-запилювачі, включаючи мух, ос, бджіл, метеликів і жуків. Деякі види могли розвинути синхронізовану дихогамію як механізм запобігання самозапилення[5].

Морфологічна характеристика

[ред. | ред. код]

Це ліани, прямовисні кущі чи невеликі дерева, рідше ростуть у вигляді великих багаторічних трав'янистих рослин. Рослини можуть мати шипи чи ні. Листки чергові, 1–4-перисті, рідше прості або 3-листчасті. Суцвіття складні двошарові або зонтикоподібні. Квітки 4–5-членні, двостатеві. Нижня частина пелюсток прирощена до стамінодіальної (стерильно-тичинкова) трубки на диску. Верхівка стамінодіальної трубки 5-лопатева, з’єднана між собою більш тонкою тканиною, утворюючи пазухи. Тичинкові нитки сплощені, світло-коричневі, чергуються зі стамінодіальними частками, загнуті всередину. Зав'язь дископодібна, 4–6(10)-коміркова, насінний зачаток по 1 на комірку. Ягода вдавлено-підкуляста, 4–6(10)-насінна. Дуже сухі ягоди стають фіолетовими до чорних або помаранчевих, коли дозрівають[6].

Використання

[ред. | ред. код]

Leea guineensis (часто комерційно називається Leea coccinea) і Leea rubra використовуються як декоративні рослини в парках і садах, а також у кімнатах.

Станом на 12 липня 2023 року Plants of the World Online приймає наступні 45 видів цього роду[2]:

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Українська назва є транскрибуванням та/або перекладом латинської назви авторами статті і в авторитетних україномовних джерелах не знайдена.
  2. а б Leea D.Royen. Plants of the World Online. Royal Botanic Gardens, Kew. Процитовано 13.07.2023.
  3. Gerrath, Jean M.; Lacroix, Christian R.; Posluszny, Usher (1990). The Developmental Morphology of Leea guineensis. II. Floral Development. Botanical Gazette. 151 (2): 210. doi:10.1086/337820. JSTOR 2995458. S2CID 84559410.
  4. Sue Shephard (2003). Seeds of Fortune - A Gardening Dynasty. Bloomsbury. с. 11. ISBN 0-7475-6066-8.
  5. Molina, Jeanmaire (2009). Floral biology of Philippine morphospecies of the grape relative Leea (Leeaceae). Plant Species Biology. 24 (1): 53—60. doi:10.1111/j.1442-1984.2009.00238.x. Процитовано 13.07.2023.
  6. Leea. Flora of China. efloras.org. Процитовано 30.03.2024. (англ.)