Магалі-снувальник — Вікіпедія

Магалі-снувальник

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Ткачикові (Ploceidae)
Підродина: Магалійні (Plocepasserinae)
Рід: Магалі-снувальник (Philetairus)
A. Smith, 1837
Вид: Магалі-снувальник
Philetairus socius
(Latham, 1790)
Мапа поширення виду
Мапа поширення виду
Посилання
Вікісховище: Philetairus socius
Віківиди: Philetairus socius
ITIS: 562003
МСОП: 22718731
NCBI: 247666

Магалі-снувальник[2] (Philetairus socius) — вид горобцеподібних птахів родини ткачикових (Ploceidae).

Поширення

[ред. | ред. код]

Вид поширений в Південній Африці. Його ареал обмежений центральною частиною Намібії та центральною частиною Калахарі (Північнокапська провінція у ПАР та південь Ботсвани). Тісно пов'язаний з посушливими саванами, характерними для південного регіону Калахарі. Наявність жорстких трав, таких як Stipagrostis ciliata – важливим матеріалом для будівництва гнізд – є визначальним фактором його поширення. Вищі трави та пожежонебезпечність регіонів Північного та Центрального Калахарі можуть бути причиною відсутності птахів у цих регіонах.

Підвиди

[ред. | ред. код]
  • P. s. socius (Latham, 1790) — мешкає в південній частині Калахарі;
  • P. s. geminus Grote, 1922 — живе в Національному парку Етоша та північній Намібії;
  • P. s. xericus Clancey, 1989 — зустрічається лише в Намібії на скелястих уступах.

Підвиди P. s. eremus і P.s. lepidus вважаються синонімами P. s. socius.

Птах завдовжки 14 см, важить 26-32 г. Корона коричнева. Підборіддя і горло вкриті чорними пір'ям, що доходять до очей. Пір'я на шиї та боках від темно-коричневого до чорного зі світлою окантовкою, що створює брижі, які переходять від шиї до світлішої спини та крил. Щоки, груди і живіт світліші, без брижів. Забарвлення дорослих самців і самиць однакове.

Спосіб життя

[ред. | ред. код]
Гніздова споруда на дереві

Це переважно комахоїдні птахи, інколи харчуються насінням. Знаходячи всю необхідну воду у своїй здобичі, п'є дуже мало.

Цей вид птахів будує величезні спільні гніздові колонії, які можуть містити до 300 окремих гнізд. Ці споруди з глини та трави, які досягають 4 м у висоту та 8 м в довжину, є, мабуть, найбільшими пташиними спорудами у світі. Гнізда дуже добре структуровані та підтримують прийнятнішу температуру, ніж температура назовні. Вночі тепло підтримують центральні камери, де сплять птахи. Камери навколо гнізда використовуються вдень і дозволяють птахам залишатися в тіні.

Період розмноження починається з дощами. Самиця відкладає від 2 до 6 яєць, які висиджує 12-14 днів. Пташенята вилітають через 14-16 днів. Зазвичай пара вирощує до чотирьох виводків за сезон, але було помічено, що пара вирощує дев’ять виводків за один сезон у відповідь на загибель молодняку. Вони також можуть допомогти з доглядом за молоддю сусідських птахів та сиротами.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. BirdLife International (2016). Philetairus socius: інформація на сайті МСОП (версія 2022.2) (англ.) 6 вересня 2023
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.

Посилання

[ред. | ред. код]