П'ятницькизавр — Вікіпедія

П'ятницькизавр
Час існування: нижня юра,
~179.17–178.07 млн р. т.
Скелет п'ятницькизавра
Скелет п'ятницькизавра
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Завропсиди (Sauropsida)
Ряд: Ящіротазові (Saurischia)
Підряд: Тероподи (Theropoda)
Тетанури (Tetanurae)
Надродина: Мегалозавроїди (Megalosauroidea)
Родина: Piatnitzkysauridae
Рід: П'ятницькизавр (Piatnitzkysaurus)
Вид: П'ятницькизавр
Piatnitzkysaurus floresi
Бонапарте, 1979
Посилання
Вікісховище: Piatnitzkysaurus
EOL: 4531490
Fossilworks: 38592

П'ятницькизавр (Piatnitzkysaurus floresi) — вид ящіротазових динозаврів родини Piatnitzkysauridae. Він існував за раннього юрського періоду, 179—177 млн років тому на території Аргентини. Динозавр названий на честь аргентинського геолога Олександра П'ятницького (1879—1959).

Відкриття цього карнозавра в 70-х роках XX століття було першим доказом, що родичі північноамериканських динозаврів дійсно існували у Південній Америці у юрському періоді. Поруч зі скелетом пятницкізавра були виявлені кістки досить великого рослиноїдного динозавра, що став його здобиччю. Пятницкізавр відомий за двома частково збереженим черепам і деяким фрагментам скелета[1].

Художня реконструкція

Загалом відомо два часткових скелети (роздроблений череп і частини двох посткраніальних скелетів, серед яких паратип MACN CH 895) і є найповніше відомим тероподом з середньо-пізнього юрського періоду Південної півкулі. П'ятницькизавр був відносно легким двоногим хижаком середнього розміру, довжиною близько 4,3 метра і масою близько 450 кілограмів, хоча такі оцінки стосуються голотипу, який був нестатевозрілою особиною[2]. Він мав міцні руки та потужні задні ноги з чотирма пальцями на кожній ступні. Довжина його сідничної кістки становить 423 міліметри[3]. Його черепна коробка нагадує черепну коробку іншого мегалозавра — Piveteausaurus з Франції[4].

Цей ранній представник групи алозаврів відрізнявся від більшості своїх родичів примітивнішою будовою стегон, довшими плечовими кістками й потужнішими плечима. На додаток він був дуже схожий на алозавра і, ймовірно, вів таке ж життя мисливця. Оскільки він значно поступався в розмірах місцевим завроподам, можливо, йому доводилося полювати на молодих тварин або на слабких і старих особин стада рослиноїдних.

Філогенія

[ред. | ред. код]

Філогенетична кладограма, що зображує еволюційні зв'язки[5]:

Megalosauroidea

Xuanhanosaurus

Marshosaurus

Condorraptor

Piatnitzkysaurus

Chuandongocoelurus

Monolophosaurus

Megalosauria

Spinosauridae

Megalosauridae


Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Benton, M. (1992). Dinosaur and other prehistoric animal factfinder. 1st American ed. New York: Kingfisher Books. Chicago / Turabian — Author Date Citation
  2. Mazzetta, Gerardo; Fariña, Richard A.; Vizcaíno, Sergio Fabián (1999). On the palaeobiology of the South American horned theropod Carnotaurus sastrei Bonaparte (PDF). Aspects of Theropod Paleobiology, Gaia (англ.). Т. 15. Lisbon. с. 185—192.
  3. Brusatte, S. L.; Benson, R. B. J.; Xu, X. (2010). The evolution of large-bodied theropod dinosaurs during the Mesozoic in Asia. Journal of Iberian Geology. Т. 36, № 2. с. 275—296. doi:10.5209/rev_JIGE.2010.v36.n2.12. ISSN 1698-6180. Процитовано 4 травня 2024.
  4. Rauhut, Oliver WM (18 серпня 2004). Braincase structure of the Middle Jurassic theropod dinosaur Piatnitzkysaurus. Canadian Journal of Earth Sciences (англ.). Т. 41, № 9. с. 1109—1122. doi:10.1139/e04-053. ISSN 0008-4077. Процитовано 4 травня 2024.
  5. Benson, R.B.J. (2010). A description of Megalosaurus bucklandii (Dinosauria: Theropoda) from the Bathonian of the UK and the relationships of Middle Jurassic theropods. Zoological Journal of the Linnean Society. 158 (4): 882—935. doi:10.1111/j.1096-3642.2009.00569.x.