Pilocarpus — Вікіпедія

Pilocarpus
Paraguay Jaborandi (Pilocarpus pennatifolius)
Біологічна класифікація
Царство:	Рослини (Plantae)
Клада:	Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада:	Покритонасінні (Angiosperms)
Клада:	Евдикоти (Eudicots)
Клада:	Розиди (Rosids)
Порядок:	Сапіндоцвіті (Sapindales)
Родина:	Рутові (Rutaceae)
Підродина:	Zanthoxyloideae
Рід:	Pilocarpus Vahl
Види
див. текст
Вікісховище: Pilocarpus

Пілокарпус (лат. Pilocarpus) — рід вічнозелених дерев і чагарників родини Рутові (Rutaceae), що ростуть в тропіках Америки (Бразилія) і Вест-Індії.

Листки непарноперисті (1-4-парні), на них добре помітні масляні залозки.

Квітки зібрані в довгі кінцеві або пазушні суцвіття — колоски.

Листя пілокарпусу дрібнолистого (Pilocarpus microphyllus), рідше — пілокарпусу перистолистого (Pilocarpus pennatifolius) і деяких інших видів містять алкалоїд пілокарпін (похідне імідазолу) і є джерелом його промислового отримання.

У медичній практиці застосовують пілокарпіна гідрохлорид для зниження внутрішньоочного тиску. Раніше використовувався як потогінний засіб і зовнішньо для зміцнення і зростання волосся; в гомеопатії — як зневоднюючий засіб.

• Пілокарпус перистолистий // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 349. — ISBN 5-88500-055-7.