Терера — Вікіпедія

Терера

Молода в'юркова терера (зверху), терера бліда (зліва) і терера бушменська (справа)

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина:	Жайворонкові (Alaudidae)
Рід:	*Терера (Spizocorys)* Sundevall, 1872^[1]

Ареал представників роду

Види

Синоніми

Pseudalaemon Lort Phillips, 1898^[2]

Aethocorys Sharpe, 1902^[3]
Botha

Посилання

Вікісховище:	Spizocorys
Віківиди:	Spizocorys
ITIS:	558247
NCBI:	215316

Тере́ра^[4] (Spizocorys) — рід горобцеподібних птахів родини жайворонкових (Alaudidae). Представники цього роду мешкають в Східній і Південній Африці.

Опис

Терери - дрібні жайворонки, середня довжина яких становить 12-15 см, а вага — 12-26 г. Вони мають переважно сіро-коричневе, поцятковане численними смужками забарвлення. Дзьоб схожий на дзьоб в'юрків, його довжина є менша за довжину середнього пальця разом з кігтем. Ніздрі прикриті пір'їнками. Крила доволі довгі, кінчик згорнутого крила майже досягає кінчика хвоста. В негніздовий період терери утворюють великі зграї. Гніздяться терери на землі, що типово для жайворонків. Живляться комахами і насінням.

Види

Виділяють сім видів:^[5]

Терера обійська (Spizocorys obbiensis)
Терера бушменська (Spizocorys sclateri)
Терера бліда (Spizocorys starki)
Жайворонок короткохвостий (Spizocorys fremantlii)
Терера маскова (Spizocorys personata)
Терера в'юркова (Spizocorys fringillaris)
Терера рожеводзьоба (Spizocorys conirostris)

Примітки

↑ J. Sundevall: Methodi naturalis avium disponendarum tentamen: försök till fogelklassens naturenliga uppställnung. Stockholm: Samson & Wallin, 1872, s. 54. [] помилка: {{lang}}: немає тексту (допомога)
↑ E. Lort Phillips. Narrative of a Visit to Somaliland in 1897, with Field-notes on the Birds obtained during the Expedition. „Ibis”. Seventh Series. 4, s. 400, 1898 [] помилка: {{lang}}: немає тексту (допомога).
↑ R.B. Sharpe. Aëthocorys, n. gen., type A. personata. „Bulletin of the British Ornithologists’ Club”. 12, s. 62, 1902 [] помилка: {{lang}}: немає тексту (допомога).
↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Nicators, reedling, larks. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 8 травня 2014. Процитовано 12 серпня 2021.

Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[Sundevall-1] J. Sundevall: Methodi naturalis avium disponendarum tentamen: försök till fogelklassens naturenliga uppställnung. Stockholm: Samson & Wallin, 1872, s. 54. [] помилка: {{lang}}: немає тексту (допомога)

[Phillips-2] E. Lort Phillips. Narrative of a Visit to Somaliland in 1897, with Field-notes on the Birds obtained during the Expedition. „Ibis”. Seventh Series. 4, s. 400, 1898 [] помилка: {{lang}}: немає тексту (допомога).

[Sharpe-3] R.B. Sharpe. Aëthocorys, n. gen., type A. personata. „Bulletin of the British Ornithologists’ Club”. 12, s. 62, 1902 [] помилка: {{lang}}: немає тексту (допомога).

[4] Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.

[ioc-5] Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Nicators, reedling, larks. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 8 травня 2014. Процитовано 12 серпня 2021.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]