R136 — Вікіпедія


Зоряне скупчення R136a знаходиться в центрі галактичної туманності Тарантул. В середині скупчення знаходиться надмасивна зірка R136a1.

R136, або RMC 136 — зоряне надскупчення,[1] розташоване недалеко від центру Туманності Тарантул, що знаходиться в Великій Магеллановій Хмарі. До складу цього скупчення входить багато молодих зір віком до 1-2 мільйонів років,[1] головним чином гіганти та надгіганти. Більшість зір, що населяють R136, досить гарячі й мають спектральний клас O3 (підтверджено 39 зір класу О3)[1][2]. Також у цьому скупченні виявлено кілька зір типу Вольфа-Райє[2][3], серед яких знайдено наймасивнішу (серед відомих на сьогодні зір) зорю R136a1 з масою близько 265 мас Сонця.


«Втікаюча» зоря, що залишає Туманність Тарантул. Добре видно зоряне скупчення R136. Зображення отримане за допомогою космічного телескопа Хаббл.

Зоряне скупчення R136 містить кілька складових. Природа центральної компоненти, R136a, спочатку була незрозумілою. Вважалося, що R136a є неймовірно масивною гігантською зорею з масою близько 1500 мас Сонця, та з яскравістю у 30 мільйонів раз більшою за сонячну, з ефективною температурою 55000-60000°K та з діаметром близько 50 мільйонів миль. Проте справжню природу цього об'єкта вдалося виявити за допомогою R136 голографічної спекл-інтерферометрії й на сьогодні доведено, що R136 насправді є зоряним скупченням великої густини (де відстань між окремими зорями є порівняно малою).[4] Разом з цим дане скупчення містить у своєму центрі близько 12 наймасивніших та найяскравіших зір.[5]





Компоненти

[ред. | ред. код]
Назва Пряме сходження Схилення Видима
величина
(V)
Тип об'єкта, чи
Спектр.клас
Астрономічні
бази даних
R136a 05г 38х 43.3с -69° 06′ 08″ зоряне скупчення SIMBAD [Архівовано 2 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
R136a1 (BAT99 108) 05г 38х 42.43с -69° 06′ 02.2″ 12.77 WN SIMBAD [Архівовано 2 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
R136a2 (BAT99 109) 05г 38х 42.45с -69° 06′ 02.2″ 13.38 Зоря Вольфа-Райє SIMBAD [Архівовано 2 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
R136a3 (BAT99 106) 05г 38х 42.291с -69° 06′ 03.45″ 12.93 WN SIMBAD [Архівовано 2 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
R136 Ab (SNR B0538-69.2) 05г 37х 51.6с -69° 10′ 23″ 9.59 SNR SIMBAD [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
R136 Ac (PSR J0537-6910) 05г 37х 47.6с -69° 10′ 20″ Пульсар SIMBAD [Архівовано 2 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
R136b (BAT99 111) 05г 38х 42.78с -69° 06′ 03.1″ 13.66 O4 SIMBAD [Архівовано 2 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
R136c (BAT99 112) 05г 38х 42.896с -69° 06′ 04.92″ 12.86 WN SIMBAD [Архівовано 2 жовтня 2013 у Wayback Machine.]

Див. також

[ред. | ред. код]
Wikinews
Wikinews
Вікіновини мають подію, пов'язану з цією статтею:

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в Massey, P ; Hunter, D. (January 1998). Star Formation in R136: A Cluster of O3 Stars Revealed by Hubble Space Telescope Spectroscopy. The Astrophysical Journal. 493 (1): 180. doi:10.1086/306503. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 29 липня 2010.
  2. а б Lebouteiller, V.; Bernard-Salas, J.; Brandl, B.; Whelan, D. G.; Wu, Yanling; Charmandaris, V.; Devost, D.; Houck, J. R. (June 2008). Chemical Composition and Mixing in Giant H II Regions: NGC 3603, 30 Doradus, and N66. The Astrophysical Journal. 680 (1): 398—419. doi:10.1086/587503. Архів оригіналу за 9 серпня 2018. Процитовано 29 липня 2010.
  3. Melnick, J. (December 1985,). The 30 Doradus nebula. I - Spectral classification of 69 stars in the central cluster. Astronomy and Astrophysics. 153 (1): 235—244.
  4. Weigelt, G.; Baier, G. (September 1985). R136a in the 30 Doradus nebula resolved by holographic speckle interferometry. Astronomy and Astrophysics. 150: L18—L20.
  5. Koter, Heap, and Hubeny, Alex; Heap, Sara R.; Hubeny, Ivan (1998). An Empirical Isochrone of Very Massive Stars in R136A. The Astrophysical Journal. 509: 879—896. doi:10.1086/306503. Архів оригіналу за 7 грудня 2019. Процитовано 29 липня 2010.

Посилання

[ред. | ред. код]