French
DeutschКраснопірка звичайна — Вікіпедія
| Краснопірка звичайна | |
|---|---|
 | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Променепері (Actinopterygii) |
| Ряд: | Коропоподібні (Cypriniformes) |
| Родина: | Ялецеві (Leuciscidae) |
| Підродина: | Leuciscinae |
| Рід: | Краснопірка (Scardinius) |
| Вид: | Краснопірка звичайна (S. erythrophthalmus) |
| Біноміальна назва | |
| Scardinius erythrophthalmus (Linnaeus, 1758) | |
Краснопірка звичайна[1], червоноперка, червонопірка, чернуха[2] (Scardinius erythrophthalmus) — риба родини ялецевих. Наукова назва виду, S. erythrophthalmus, перекладається з давньої грецької як «червоні очі»: грец. ερυθρο — червоний, грец. όφθαλμός — око (про походження родової назви див. Краснопірка).
Розповсюджена у водоймах Європи (окрім Криму, південного Каспію та річок, що впадають у Північний Льодовитий океан), Малій та Середній Азії. Інтродукована у Ірландію, Марокко, Мадагаскар, Туніс, Нову Зеландію, Канаду та Іспанію. В Новій Зеландії та Канаді вважається шкідливою рибою, що витісняє місцеві види.
Довжина до 36 см, вага до 400 — 500 г, іноді до 2 кг. Тіло високе, сплюснуте з боків, луска відносно велика. Голова невелика, рот верхній косий, зуби дворядні. Спинний плавець сильно зміщений назад. Спина темно-бура з зеленуватим відтінком, боки жовтувато-золотисті, черево сріблясте. Спинний та грудні плавці сірі з червоними верхівками, всі інші яскраво червоні. Очі жовтого кольору.
Краснопірка тримається у тихій чистій воді, в заростях очерету та іншої водної рослинності, на відкриті ділянки водойми виходить рідко. Тримається переважно у середніх шарах води, але у спекотну погоду підіймається до самої поверхні. Активна вдень. Живляться водними рослинами, зокрема нитчастими водоростями (Spirogyra, Cladophora), ікрою молюсків та інших видів риб, різноманітними безхребетними (червами, личинками, а також дорослими особинами комах, що падають на поверхню води), старші особини споживають молодь риб.
Статевої зрілості досягає у віці 4—5 років при довжині тіла не менше 12 см. Нерест відбувається у кінці травня — на початку червня, коли вода прогрівається вище 15 °C. Ікру відкладає у декілька етапів, плодючість самок велика (96—232 тис. ікринок). Ікру відкладає на водну рослинність, цей процес відбувається тихо, риба не вистрибує над поверхнею води та не робить сплесків.
Краснопірка має не дуже гарні смакові якості (має неприємний присмак) та маленький вміст жиру (до 7%), тому промислове значення невелике (в Україні виловлюють лише в дельті Дніпра, де риба досить численна). Є об'єктом лову рибалок-аматорів. Набуває популярності у рибалок-спортсменів як об'єкт лову на штучні приманки (малі за розміром блешні, мікроджиг).
- ↑ Макодай О. І., Алексієнко В. Р. «До фауни риб Вінницької області». — Вінницький державний педагогічний університет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка. УДК 597.2/5 (477.44)
- ↑ Словник зоологичної номенклатури. Назви хребетних тварин. Mammalia. –Reptilia. –Amphibia. –Pisces. (Проєкт). Уклали М. Шарлемань та К. Татарко (Природничий відділ). Київ: ДВУ, 1927, 124+1 с.
- Froese R., Pauly D. (eds.) (2024). Scardinius erythrophthalmus на FishBase. Версія за лютий 2024 року.
- Червонопірка [Архівовано 2 грудня 2008 у Wayback Machine.] у Великій радянській енциклопедії (рос.)
- http://uoor.dp.ua/f_redperk.phtml?maingroup=4&menu=l [Архівовано 9 жовтня 2010 у Wayback Machine.]
- http://www.floranimal.ru/pages/animal/k/3521.html [Архівовано 21 січня 2012 у Wayback Machine.]
- Краснопірка [Архівовано 14 грудня 2013 у Wayback Machine.]